Санта-Кроче (Флоренція)
| Санта-Кроче | |
|---|---|
| 43°46′06″ пн. ш. 11°15′46″ сх. д. / 43.76845° пн. ш. 11.26274° сх. д. | |
| Тип споруди | мала базиліка (20 грудня 1933) музей[1] і церква[2] |
| Розташування | |
| Архітектор | Арнольфо ді Камбіо |
| Початок будівництва | 1294 |
| Кінець будівництва | 1442 |
| Стиль | готика |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Римо-католицька архієпархія Флоренціїd |
| Стан | національна спадщина Італіїd[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Адреса | Piazza Santa Croce 16[1] |
| Оригінальна назва | італ. Basilica di Santa Croce |
| Епонім | Животворний Хрест |
| Присвячення | Животворний Хрест |
| Вебсайт | santacroceopera.it |
![]() | |
| | |
Санта-Кроче — базиліка в місті Флоренція (італ. Santa Croce, тобто церква Святого Хреста). Не плутати з однойменною Санта-Кроче ін Джерусалеме, що знаходиться в Римі.
За церковною легендою, церкву заснував Франциск Ассізький. Він помер у 1226 році, а церква згадана в документах за 1229 рік. Зафіксовано початок нових будівельних робіт 12 травня 1294 року, тобто це була перебудова, ймовірно, за проектом архітектора Арнольфо ді Камбіо.
Це була одна з багатьох перебудов церкви, яка зберегла її готичний характер. Вікна прикрашені вітражами. Над оздобами церкви працювало декілька поколінь майстрів Флоренції різних мистецьких епох: Джотто, Андреа Орканьї, Донателло, Таддео Гадді, Джорджо Вазарі, Бенедетто да Майано. Останній зробив рельєфи зі сценами життя Франциска Ассізського на кафедрі.
-
Фасад Санта Кроче.
-
Погляд на базиліку з Башти Джотто
-
Вівтар в Санта Кроче.
-
Один з вітражів церкви Санта Кроче.
-
Вітраж зі Св. Андрієм в Капелі Пацці (Capella Pazzi)
-
Центральна частина вітражу Тадео Гадді в Капелі Барончеллі
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Тут поховані:
- Альберті Леон-Баттіста, архітектор, теоретик мистецтва
- Вітторе Альфьєрі, поет
- Галілео Галілей, видатний вчений
- Мікеланджело, геніальний скульптор
- Кенотаф Нікколо Макіавеллі, політик і письменник
- Джоакіно Россіні, композитор
- Міхал Огінський, польський політик, композитор
- Кенотаф Данте, поета — вигнанця з Флоренції
-
Bernardo Rossellino, Monumental tomb for Leonardo Bruni, 1445–50
-
Desiderio da Settignano, Memorial Tomb for Carlo Marsuppini, 1453–55
-
Гробниця Галілея
-
Гробниця Мікеланджело
-
Кенотаф Нікколо Макіавеллі
-
Memorial tomb of Vittorio Fossombroni (1754–1844),
-
Кенотаф Данте, 1829
- Manfred Wundram, «Kunstführer Florenz», Philipp Reclam GmbH, Stuttgart 1993. — S. 165—184. — ISBN 3-15-010385-1.
- Toman, Rolf (Hrsg.): Die Kunst der italienischen Renaissance. Architektur — Skulptur — Malerei — Zeichnung. Köln 1994
- Zimmermanns, Klaus: Florenz. Köln [1984] 6. Auflage 1990.
