Санітарна зона (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санітарна зона
Жанр комедія
Режисер Гальперін Юхим Михайлович
Сценарист Семен Винокур, Єфим Гальперін
У головних
ролях
Самойлов Володимир Якович, Газаров Сергій Ішханович і Анатолій Дяченко
Оператор Андрій Бандровський, Ігор Чепусов
Композитор Григорий Ауербах, Сергій Беринський
Тривалість 89 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1990
IMDb ID 0100576

«Санітарна зона» (рос. Сэнит зон) — фільм режисера Юхима Гальперіна.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається в одному з провінційних містечок, де з нагоди перебазування оборонного заводу і, як наслідок, відкриття міста для іноземців, зустрічають залізничний «Караван світу». З рядової події роблять ціле організоване дійство за заздалегідь складеним сценарієм: печуть десять паляниць й збираються за старим російським звичаєм вручити їх гостям, але раптом виявляють, що з'явилася одинадцята паляниця. Батьки міста негайно роблять висновок, що у зайвому хлібі — бомба[1].

У ролях[ред. | ред. код]

  • Володимир Самойлов — Палич — полковник Косолапов
  • Сергій Газаров — «Дисидент» — Михайло Семенович
  • Борислав Брондуков — Кузьмич — носильник Бесклубенко
  • Максим Бєляков — лейтенант міліції Василь Єгоров
  • Катя Ленькова — Оля Лінкова, дівчина Василя Єгорова
  • Любов Поліщук — тов. Боброва, Любов Григоровна
  • Кирило Мокеенко — Стеблов, старший лейтенант ДБ
  • Олександр Леньков — Зикін — начальник вокзалу
  • Валерій Афанасьєв — майор Голодний
  • Ірина Кириченко — дівчина з даху — Валентина Руденко, старший лейтенант ДБ
  • Юрій Потемкін — сержант Фенько
  • Вадим Гемс — Шмулевич — режисер масових дій
  • Роман Козирєв — Васильєв — режисер масових дій
  • Юрій Катін-Ярцев — Якимич — пекар
  • Андрій Макаров — оперативник Гороховський
  • Володимир Бадов — оперативник Римбаєв
  • Богдан Бенюк — перший стрілочник
  • Андрій Бандровський — другий стрілочник
  • Реньєр Гонсалес (Куба) — Гість — «Сеніт Дзон»
  • Маргарита Криницина — тітка з пиріжками
  • Дяченко Анатолій — замаскований міліціонер № 1
  • Михайло Церишенко — замаскований міліціонер № 2

В епізодах[ред. | ред. код]

  • А. Пуліна, М. Аверіна, В. Артемова, О. Щербінін, Я. Валетов, Д. Бармінов, А. Маценко, А. Пилипенко.

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію: Семен Винокур, Юхим Гальперін
  • Режисер−постановник: Андрій Гальперін
  • Оператори−постановники: Андрій Бандровський, Ігор Чепусов
  • Композитори: Григорій Ауербах, Сергій Беринський
  • Звукооператор: Терехов Євген
  • Монтажер: Галина Угольникова
  • Костюми: Лідія Коняхіна
  • Режисерська група: Тетяна Суренкова, Людмила Фоміна, Дмитро Барминов, Погребняк Юлія
  • Операторська група: Валерій Шкурко, Костянтин Нісський, Володимир Боргів
  • Грим: Віра Артемова
  • Асистент по монтажу: Римма Бахирева
  • Майстер по світлу: Олександр Коньшин
  • Художники-оформлювачі: Олександр Сідорчик, Михайло Каплан, Валерій Ткаченко, Володимир Козар, Володимир Постернак, Юрій Константинов
  • Трюк: Олег Коритін, Наталія Дарієва, Сергій Сокальський
  • Електричні та каналізаційні ефекти: Борис Гайсин, Сергій Агапов
  • Графічний дизайн: Сергій Хохлов, Євген Орлов, Віталій Палкус
  • У фільмі використана музична тема Анатолія Новікова. «Марш демократичної молоді», музика Анатолія Новікова, слова Льва Ошаніна, виконує хор хлопчиків хорового училища імені О. В. Свєшнікова. Соліст Сергій Єлісеєв. Хормейстер Олександр Шишонов
  • Державний симфонічний оркестр кінематографії. Диригент Емін Хачатурян
  • Запис музики: Геннадій Татів
  • Редактор: Ірина Добровольська
  • Музичний редактор: Наталя Строєва
  • Адміністратори: Світлана Кучмаєва, Костянтин Лосєв
  • Директор фільму: Анатолій Гороховський

Знімальна група висловлює вдячність ветеранам, Виконавчого комітету Ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська, колективу Придніпровської Ордена Леніна залізниці за допомогу у створенні фільму.

Схожі фільми[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Фільм знімався в Дніпропетровську. У кадрах фігурують головний залізничний вокзал (парадний фасад і фасад з боку перону), інтер'єр вокзалу, Привокзальна площа, Амурський залізничний міст через Дніпро та інші об'єкти міста.

Нагороди[ред. | ред. код]

Головний Приз глядацьких симпатій — Всесоюзний фестиваль кінокомедії «Золотий Дюк», Одеса, 1990 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]