Південний машинобудівний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південний машинобудівний завод
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»
Форма власності державне підприємство
Галузь машинобудування і авіакосмічна промисловістьd
Засновано 21 липня 1944
Штаб-квартира Україна Україна, м. Дніпро
Ключові особи Сергій Войт (директор)
Продукція ракетно-космічна техніка, трактори, тролейбуси, трамваї, вітроенергетичні установки та ін.
Співробітники 6 300
Холдингова компанія Державне космічне агентство України
Код ЄДРПОУ 14308368
yuzhmash.com
CMNS: Південний машинобудівний завод у Вікісховищі

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (Південний машинобудівний завод, Південмаш, ВО ПМЗ) — провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення в місті Дніпрі. Виробляє ракети-носії на екологічно чистих видах палива[1]. За їх допомогою у космос відправляють комерційні вантажі у рамках міжнародного проекту «Морський старт»[2].

Виробництво[ред. | ред. код]

У виробництві поєднані технології, що об'єднують металургійну, металообробну, збирально-зварювальну, інструментальну галузі виробництва.

Продукція[ред. | ред. код]

Станом на 2011 рік, в складі «Південмашу» перебувало 86 цехів та 82 відділів, де працювало близько 6300 чоловік. За шість місяців 2011 року було вироблено промислової продукції на суму понад 135 мільйонів гривень, що становило понад 128 відсотків до відповідного періоду минулого року.

На той час діяльність «Південмашу» було зосереджено на виконанні наступних завдань:

  • серійне виробництво супутників та космічних систем «Зеніт» — ракетно-космічний комплекс для виводу на орбіту корисного вантажу масою до 12 т;
  • реалізація міжнародної програми «Морський старт», у рамках якої було здійснено 28 успішних запусків ракети-носія «Зеніт-3SL» із закордонними комерційними супутниками;
  • виготовлення тракторів з маркою ЮМЗ, які були відомі в 11 країнах світу;
  • виготовлення тролейбусів розробки КБ «Південне» для внутрішнього і зовнішнього ринків;
  • виготовлення трамваїв за конструкторсько-технічною документацією СП «Татра-Юг»;
  • виготовлення автоматизованих ліній для виробництва маргарину, майонезу, обладнання для м'ясопереробної продукції та інше;
  • виготовлення вітротурбіни за ліцензією фірми «Windpower» з горизонтальним ротором USM 56 100 потужністю 110 кВт;
  • початок виготовлення ґрунтооброблювальної машини за ліцензією німецької фірми «Dutzi», що агрегується з трактором потужністю 220 — 250 к.с.;
  • виготовлення 120-метрової сівалки з централізованим дозуванням;
  • розробка та виготовлення шасі для літаків розробки АНТК імені Олега Антонова: Ан-140, Ан-148 та Ан-178.

Таким чином, окрім ракет, завод випускав тролейбуси ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2 та ЮМЗ Е186; автобус А186; трактори ЮМЗ-6, ЮМЗ 8040.2, ЮМЗ 8244.2, ЮМЗ 8080 та іншу техніку.

Історія[ред. | ред. код]

Центральна прохiдна заводу

Підприємство було утворено 21 липня 1944 року, як автомобілебудівний завод — Дніпропетровський автомобільний завод (ДАЗ).[3]

У 1951 році завод був перепрофільований на серійний випуск ракет Р-1, Р-2 та Р-5 розробки Сергія Корольова. З 1954 року завод розпочав виробництво балістичних ракет стратегічного призначення Р-12, Р-16, Р-36 та інших розробки КБ «Південне» під керівництвом Михайла Янгеля. Починаючи з 60-х років ВО ПМЗ, крім бойових ракет стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів.

Завдяки Дніпропетровському проектному інституту Південмаш став основною ракетно-космічної галузі СРСР, брав участь у найбільших і найсучасніших на той час проектах космічної галузі. Це відбувалось за активної участі спочатку головного інженера (1956—1960), а в 1960—1985 головного директора проектного інституту Дмитра Ярмольчука.

14 серпня 2017 року[4] у статті американського видання New York Times було висловлено припущення, що двигуни північнокорейських ракет вироблені на українському підприємстві «Південмаш», яке начебто грунтувалося на дослідженні Майкла Еллемана[5]. Пізніше дослідник опублікував спростування такого твердження[6]. Висновком дослідження насправді було те, що різкий прогрес ракетобудування КНДР пояснюється імпортом технологій, а враховуючи те, що ракетний двигун на рідкому паливі, використаний КНДР, базується на радянських двигунах РД-250, розроблених російським підприємством «Енергомаш», і був модифікований для виконання ролі стартового ракетного двигуна у північнокорейських ракетах Hwasong-12 та Hwasong-14, то такий імпорт найімовірніше відбувся з пострадянського простору[5] Марія Буджерин, дослідник Belfer Center, Harvard's Kennedy School та Андрій Жалко-Титаренко, колишній віце-президент SpacePort у статті для Atlantic Council спростовують можливість причетності українського підприємства до північнокорейської ракетної програми.[7]. Президент України Петро Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР[8]. Подібне розслідування можливо буде проведене ООН[9].

15 липня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення росіян до України, російські війська нанесли кілька ракетних ударів по Дніпру, пошкодивши завод Південмаш[10]. В результаті загинуло троє осіб, 16 було поранено[11].

Директори заводу[ред. | ред. код]

Переговори керівництва України та Росії на Південмаші, 2001

Інциденти[ред. | ред. код]

27 січня 2022 року о 03:40, на території заводу за невідомих обставин було розстріляно варту військовослужбовців 1 ПО ОВДО НГУ МВС України. В результаті цього п'ятеро осіб загинули, а ще п'ятеро отримали поранення[12][13][14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Південмаш сьогодні: як живе найбільше ракетно-космічне підприємство України. 13.05.2021, 12:15
  2. 20 маловідомих фактів про Україну на УП
  3. Південмаш, машинобудівний завод - Техніка і промисловість - Енциклопедія - Електронна бібліотека України. uateka.com. Процитовано 17 вересня 2019. 
  4. КБ Южное подозревают в передаче двигателей для ракет-носителей боеголовок КНДР. yuzhnoye.com.ua. Процитовано 22 серпня 2019. 
  5. а б Зануда, Анастасія (16 серпня 2017). Що нам відомо про "українські двигуни" у КНДР?. BBC Україна (en-GB). Процитовано 12 грудня 2017. 
  6. Скандал з двигунами для ракет КНДР: автор доповіді дав пояснення по Україні. Апостроф (укр.). Процитовано 12 грудня 2017. 
  7. Америки, Голос. Ось чому двигуни ракет КНДР не з України - докладно з Atlantic Council. VOA (укр.). Процитовано 12 грудня 2017. 
  8. (www.dw.com), Deutsche Welle. Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW | 16.08.2017. DW.COM (укр.). Процитовано 12 грудня 2017. 
  9. (www.dw.com), Deutsche Welle. Эксперт SIPRI: Возможные поставки ракетных двигателей в КНДР изучит ООН | Россия и россияне: взгляд из Европы | DW | 18.08.2017. DW.COM (рос.). Процитовано 12 грудня 2017. 
  10. Ракетний удар по Дніпру: що відомо на цю мить. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 липня 2022. 
  11. Ракетний удар по Дніпру: пожежу гасили 38 годин, продовжуються пошуки зниклого. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 липня 2022. 
  12. Розстріл варти на «Південмаші». Всі подробиці трагедії в Дніпрі з 5 загиблими. 27.01.2022, 16:32
  13. Нацгвардійцю, який розстріляв військових у Дніпрі, повідомили про підозру за трьома статтями — ДБР. 27.01.2022, 19:07
  14. У Дніпрі попрощалися із загиблими під час стрілянини на заводі «Південмаш». 29.01.2022, 12:17

Посилання[ред. | ред. код]