Саронічна затока
 | |
| 37°42′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 37.7000000000277779577118054° пн. ш. 23.600000000027780089340013° сх. д.Координати: 37°42′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 37.7000000000277779577118054° пн. ш. 23.600000000027780089340013° сх. д. | |
| Частина від | Егейське море |
|---|---|
| складники | Phaleron Bayd |
| Прибережні країни |
 Греція |
| Регіон |
Пелопоннес периферія Аттика Piraeus Regional Unitd Острови[d] Арголіда Коринфія |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 254052 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑957717 ·R (Пелопоннес, периферія Аттика, Piraeus Regional Unit, Острови, Арголіда, Коринфія) |
  Саронічна затока Саронічна затока (Греція) | |
 | |
 Саронічна затока у Вікісховищі | |
Сароні́чна затока (грец. Σαρωνικός κόλπος), або Егінська затока — затока в Егейському морі, в яку зі сходу відкривається Коринфський канал. Афінський морський порт та Пірейський порт розташовані на північно-східному узбережжі затоки. Загалом місто Афіни займає усе північне та східне узбережжя.
Вулкан Метана, розташований на Коринфському перешийку наймолодший з активних вулканів Кікладської групи поруч із вулканами островів Мілос, Санторіні. Останнє виверження відбулось у 17 столітті.
Назва затоки походить від імені міфологічного царя Сарона, що потонув в озері Псіфта. За віруваннями стародавніх греків затока мала 6 входів у потойбічний світ, кожен з яких охоронявся хтонічними божествами, які персоніфікувалися у грабіжників та розбійників.
Затоки[ред. | ред. код]
- Фалеронська затока
- Елефсінська затока
- Кехрійська затока
- Мегарьска затока
Острови[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (Червень 2022) |
|
