Сафонов Володимир Олександрович
Володимир Сафонов | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Володимир Олександрович Сафонов | |||||||||||||||||
Народження | 17 вересня 1950 | |||||||||||||||||
Іваново, РРФСР | ||||||||||||||||||
Смерть | 1 січня 1992 (41 рік) | |||||||||||||||||
Донецьк, Україна | ||||||||||||||||||
Поховання | Мушкетівський цвинтар | |||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||
Вага | 77 кг | |||||||||||||||||
Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||
Позиція | нападник, півзахисник | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Володимир Олександрович Сафонов (рос. Владимир Александрович Сафонов, нар. 17 вересня 1950, Іваново, РРФСР — пом. 1 січня 1992, Донецьк, Україна) — радянський футболіст, нападник та півзахисник. Майстер спорту СРСР (1974).
З 1968 по 1971 рік виступав за іванівський «Текстильник», за цей час у 137 матчах першості забив 23 голи, і ще 5 зустрічей провів у Кубку СРСР[1].
У 1972 році поповнив ряди донецького «Шахтаря», в тому сезоні став в його складі срібним призером Першої ліги. За «гірників» потім виступав до 1980 року, провівши за цей час 244 матчі і забивши 20 м'ячів у чемпіонатах і першості СРСР, зігравши 41 зустріч і забив 3 м'ячі в Кубку[2], і ставши у складі клубу двічі віце-чемпіоном СРСР (1975 і 1979), по одному разу бронзовим призером чемпіонату (1978), володарем (1980) та фіналістом (1978) Кубка СРСР і двічі півфіналістом Кубка (1974 і 1976). Крім того, провів 10 поєдинків у єврокубках, отримав приз найкращому дебютанту сезону в 1973 році[3], був з 1979 по 1981 рік капітаном команди[4] і неодноразово включався до списків 33-ох найкращих гравців УРСР[5].
У 1981 році провів свій останній сезон у Вищій лізі в складі «Кубані», взяв участь у 21 матчі команди в чемпіонаті[6], і ще 1 поєдинок провів у Кубку СРСР[7].
Михайло Соколовський, який грав декілька років разом з Сафоновим в «Шахтарі», відгукується про нього так:
Це була не просто хороша, а чудова, віддана футболу людина. Його не дарма обрали капітаном команди, тому що він буквально спалював себе на полі, настільки віддавався грі. Сафонов володів приголомшливими фізичними даними, а його самовіддачу можна ставити в приклад. Напевно, він єдиний футболіст, який два або три сезони відіграв взагалі без замін! Я б сказав, що це був гравець, який на всі 100% підходив донецькій команді. А головне, Володимир був дуже відповідальною людиною. У кожному матчі він виявляв мужність і самовідданість[5]. |
На згадку про Володимира Сафонова його синами Антоном та Денисом за підтримки Федерації футболу Донецька і друзями родини Сафонова проводиться щорічний дитячо-юнацький турнір з футболу[8].
- ↑ Протоколи кубка «Текстильник» (Іваново). Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Протоколи кубка «Шахтар» (Донецьк). Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Профіль на сайті klisf.net. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ ІСТОРІЯ. ВІД НАУМОВА ДО ТИМОЩУКА. Історія «капітанства» в донецькому «Шахтарі». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ а б Пам'ять. Володимир Сафонов. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ СПАДЩИНА-1981. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Протокол матчу «Кузбас» - «Кубань». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ У Донецьку завершився 20-ий Міжнародний дитячо-юнацький турнір-меморіал Володимира Сафонова. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 15 листопада 2017. [Архівовано 2012-09-10 у Archive.is]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця на сайті footbook.ru