Свищ короткодзьобий
| ?†Свищ короткодзьобий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Вимерлий (1800-ті) (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Свищ (Mareca) |
| Вид: | †Свищ короткодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Mareca marecula (Olson & Jouventin, 1996) | |
| Синоніми | |
| Anas marecula | |
| Посилання | |
| Mareca marecula | |
| 3055720 | |
| 22728666 | |
| Fossilworks: | 372570 |
Свищ короткодзьобий[2] (Mareca marecula) − вимерлий вид водоплавних птахів родини качкових (Anatidae). Був ендеміком острова Амстердам на півдні Індійського океану (у складі території Французькі Південні і Антарктичні Території).
Вид відомий лише з кісток, яким «не більше кількох сотень років». Повідомлення про «маленьку коричневу качку, не набагато більшу за дрозда» під час візиту Джона Барроу в 1793 році на сусідній острів Сен-Поль, ймовірно, відноситься до того самого або подібного виду. Жоден натураліст не відвідував острів Амстердам до 1874 року, до того часу острів був заражений щурами з відвідуваних кораблів, і качка вже вимерла.
Перші кістки цього виду, виявлені в 1955–56 роках. У 1987 році рештки щонайменше 33 особин були знайдені в порожнинах скель, виявивши дуже маленьку качку з коротким загостреним дзьобом. Сильні ноги та зменшені груди та крила свідчать про те, що птах не літав. Зменшені соляні залози в черепі вказують на те, що він пив мало морської води, а кістки були знайдені на рівні моря до 500 м, що свідчить про те, що він не жив на узбережжі.
- ↑ BirdLife International (2016). Mareca marecula: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 6 квітня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.