Севастянов Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Севастянов Борис Олександрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1 квітня 1983(1983-04-01) (35 років)
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність українець
Професія композитор, аранжувальник
Жанри академічна та популярна музика
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Молода людина року (Харків — 2003)[1], Стипендіат Обласного фонду підтримки молодих талантів (2003)
Борис Севастянов.
The art of resistance group.

Борис Олександрович Севастьянов (1 квітня 1983, Харків, Українська РСР, СРСР) — український композитор і аранжувальник, співак, письменник, волонтер, громадський діяч.

Відомий своїми хітами «Это, детка, рашизм», «Гради», «Забери меня, мама» та іншими, до написання яких викликав Російсько-український військовий конфлікт 2014 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Почав писати музику з раннього дитинства. Вивчав у музичній школі композицію та гру на фортепіано.

У 2003 році закінчив Харківське музичне училище (спеціальність «Теорія музики», по композиції — клас В. М. Птушкіна).

У 2008 закінчив Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського (консерваторію) за спеціальністю «Композиції» (клас В. М. Золотухіна).

У 2010–2012 роках працював аранжувальником духового оркестру НЮАУ імені Ярослава Мудрого.

У 2012-2015 роках співпрацював як аранжувальник з симфонічним оркестром «Віртуози Слобожанщини».

З літа 2014 року регулярно їздить до зони проведення АТО як волонтер та автор-виконавець, дав близько 300 концертів для військових та цивільних. Бере участь у багатьох благодійних концертах і фестивалях.

В вересні 2017 року видав повість "Мóнах", події якої відбуваються в зоні АТО та сучасному Харкові.

Серед творів фортепіанний і альтовий концерти, симфонія, інструментальні і вокальні твори. Неодноразово виступав як піаніст-виконавець власних творів. Автор музики до документальних і художніх фільмів, (Україна, Росія, Німеччина, США), серіалів, комп'ютерних ігор, автор пісень і аранжувань. Записав спільні пісні з гуртами TaRUTA, Гайдамаки, П@п@ Карло, зі співаком Іваном Ганзерою, поетом Дмитром Лазуткіним.

Автор гімну фанатів ФК «Металіст» (Харків) "Ми фанати «Металіста».

Організатор Онлайн школи композиції і аранжування[2]

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[3]

Дружина - віолончелістка Юлія Севастьянова. Донька - Дана, 2016 року народження.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

За публікацію у соцмережах пісні Бориса Севастьянова "Это, детка, рашизм" в Росії засуджено кілька громадян.

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України».

Список творів[ред. | ред. код]

  • Концерт для фортепіано з оркестром (2003)
  • Концерт для альта з оркестром (2005)
  • Симфонія (2007–2008)
  • Струнний квартет (2006)
  • Соната для альту і фортепіано (2003)
  • Варіації для фортепіано (2005)

та інші.

Музика до фільмів[ред. | ред. код]

  • «Камчатка. Красивое по Настоящему» (2008, Росія) — документальний
  • «Кемерово. Борьба за мечту» (2008, Росія) — документальний[4]
  • «Гришка» (2008, Німеччина/Польща/Україна) — документальний[5]
  • «The Lunch Box» (2009, США-Словаччина) — премія «Оскар» в номінації «Ігровий студентський фільм» (2010, бронза)[6]
  • «Случайный свидетель» (2011, Росія) — серіал
  • «Город, в котором никто не выходит» (2013, Україна) — короткий метр [7]
  • «Немного не в себе» (2011, Росія) — серіал
  • «Холодний Яр. Воля України – або смерть!» (2014, Україна) — документальний [8]
  • «Glory of dishonour» (2017, Україна) - документальний [9]

Відомі пісні[ред. | ред. код]

  • «Это, детка, рашизм» [10]
  • «Ватники» [11]
  • «Грады» [12]
  • «Волонтёр» [13]
  • «Україна переможе» [14]
  • «Мамо не плач» [15]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]