Севастянов Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Севастянов Борис Олександрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1 квітня 1983(1983-04-01) (38 років)
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія композитор, аранжувальник
Освіта Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського
Жанри академічна та популярна музика
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Молода людина року (Харків — 2003)[1], Стипендіат Обласного фонду підтримки молодих талантів (2003)
Сайт Бориса Севастьянова Royalty Free Music Сайт школи Бориса Севастьянова

Борис Олександрович Севастьянов (1 квітня 1983, Харків, Українська РСР, СРСР) — український композитор і аранжувальник, співак, письменник, волонтер, громадський діяч.

Відомий своїми хітами «Это, детка, рашизм», «Гради», «Забери меня, мама» та іншими, до написання яких спонукав Російсько-український військовий конфлікт 2014 року. Автор музики до пісні «Молитва» (авторка віршованого тексту — Дзвінка Торохтушко), яка вважається неофіційним гімном сучасних військових капеланів[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Почав писати музику з раннього дитинства. Вивчав у музичній школі композицію та гру на фортепіано.

У 2003 році закінчив Харківське музичне училище (спеціальність «Теорія музики», по композиції — клас В. М. Птушкіна).

У 2008 закінчив Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського (консерваторію) за спеціальністю «Композиції» (клас В. М. Золотухіна).

У 2010—2012 роках працював аранжувальником духового оркестру НЮАУ імені Ярослава Мудрого.

У 2012—2015 роках співпрацював як аранжувальник з симфонічним оркестром «Віртуози Слобожанщини».

З літа 2014 року регулярно їздить до зони проведення АТО як волонтер та автор-виконавець, дав близько 600 концертів для військових та цивільних. Бере участь у багатьох благодійних концертах і фестивалях.

В вересні 2017 року видав повість «Мóнах», події якої відбуваються в зоні АТО та сучасному Харкові.

В 2020 році оркестр НАОНІ виконав інструментальний твір Бориса "Ранковий дощ". [3]

В травні 2021 року в Харкові відбулася прем'єа мюзиклу «Хроніки Нарнії. Таємниця пасхального коду» на музику Бориса.

Серед творів фортепіанний і альтовий концерти, симфонія, інструментальні і вокальні твори. Неодноразово виступав як піаніст-виконавець власних творів. Автор музики до документальних і художніх фільмів, (Україна, Росія, Німеччина, США), серіалів, комп'ютерних ігор, автор пісень і аранжувань. Записав спільні пісні з гуртами TaRUTA, Гайдамаки, П@п@ Карло, зі співаком Іваном Ганзерою, поетом Дмитром Лазуткіним.

Автор гімну фанатів ФК «Металіст» (Харків) "Ми фанати «Металіста».

Організатор Онлайн школи композиції і аранжування[4]

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[5]

Дружина — віолончелістка Юлія Севастьянова. Донька — Дана, 2016 року народження.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

За публікацію у соцмережах пісні Бориса Севастьянова «Это, детка, рашизм» в Росії засуджено кілька громадян. [6]

Пісні "Забери меня, мама" та "Магадан" внесені до списку екстремістських матеріалів Мін'юсту РФ під номерами 4888 та 4889 [7].

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України».

Список творів[ред. | ред. код]

  • Концерт для фортепіано з оркестром (2003)
  • Концерт для альта з оркестром (2005)
  • Симфонія (2007—2008)
  • Струнний квартет (2006)
  • Соната для альту і фортепіано (2003)
  • Варіації для фортепіано (2005)

та інші.

Музика до фільмів[ред. | ред. код]

  • «Камчатка. Красивое по Настоящему» (2008, Росія) — документальний
  • «Кемерово. Борьба за мечту» (2008, Росія) — документальний[8]
  • «Гришка» (2008, Німеччина/Польща/Україна) — документальний[9]
  • «The Lunch Box» (2009, США-Словаччина) — премія «Оскар» в номінації «Ігровий студентський фільм» (2010, бронза)[10]
  • «Случайный свидетель» (2011, Росія) — серіал
  • «Город, в котором никто не выходит» (2013, Україна) — короткий метр[11]
  • «Немного не в себе» (2011, Росія) — серіал
  • «Холодний Яр. Воля України – або смерть!» (2014, Україна) — документальний[12]
  • «Glory of dishonour» (2017, Україна) — документальний[13]
  • «Дроніни мандрони» (2020, Україна)

Відомі пісні[ред. | ред. код]

  • «Это, детка, рашизм»[14]
  • «Ватники»[15]
  • «Грады»[16]
  • «Волонтёр»[17]
  • «Україна переможе»[18]
  • «Мамо не плач»[19]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]