Перейти до вмісту

Селеннях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Селеннях
Річка Селеннях на мапі басейну Індигірки
67°50′41″ пн. ш. 144°54′51″ сх. д. / 67.84472222° пн. ш. 144.91416667° сх. д. / 67.84472222; 144.91416667
ВитікХребет Черського, злиття річок Харги-Салаа та Нямнях
(витік річки Харги-Салаа — схили гори 994 м)[1][2]
• координати69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д. / 69.47778° пн. ш. 137.67611° сх. д. / 69.47778; 137.67611
(69°33′3″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д. / 69.55083° пн. ш. 136.98861° сх. д. / 69.55083; 136.98861)
висота, м420 м (720 м)[1]
ГирлоІндигірка, нижче на 25 км від села Куберганя (755 км від гирла Індигірки)[1][3]
• координати67°50′44.6″ пн. ш. 144°54′35.4″ сх. д. / 67.845722° пн. ш. 144.909833° сх. д. / 67.845722; 144.909833
висота, м29 м[1]
Похил, м/км0,53 м/км (0,85 м/км)
БасейнІндигіркаСхідно-Сибірське море
Країни:Росія Росія
 Республіка Саха
Прирічкові країни:Росія Росія
 Республіка Саха
РегіонСаха
Довжина796 км[4]
Площа басейну:30800 км²[4]
Середньорічний стік180 м³/с (у гирлі)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Селеннях (якут. Силээннээх өрүс) — річка на Далекому Сході Росії, в північно-східній частині Сибіру, протікає по території Усть-Янського та Абийського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Індигірки. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.

Географія

[ред. | ред. код]

Річка бере свій початок в північно-західній околиці хребта Черського, при злитті двох річок: правої — Харги-Салаа та лівої — Нямнях на висоті 420 м над рівнем моря (69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д. / 69.47778° пн. ш. 137.67611° сх. д. / 69.47778; 137.67611). Сам витік річки Харги-Салаа знаходиться на північно-східних схилах вершини 994 м, на висоті ~720 м над рівнем моря (69°33′3″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д. / 69.55083° пн. ш. 136.98861° сх. д. / 69.55083; 136.98861). У верхній своїй частині річка Селеннях тече в південно-східному напрямку, гірською місцевістю, по Мома-Селенняхській рифтовій западині (між Іргічинським і Селенняхським хребтами — на північному сході та хребтами Буркат і Хадаранья — на південному заході)[5], у нижній частині — тече у східному — північно-східному напрямку, заболоченою територією Абийської низовини, у сильно звивистому руслі з численними рукавами та невеликими островами. Впадає у річку Індигірку з лівого берега (нижче за течією, на 25 км від села Куберганя), за 755 км від її гирла.

Довжина річки — 796 км (від витоку річки Харги-Салаа — 845 км), площа басейну — 30800 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 180 м³/с. Середній похил становить — 0,85 м/км[6]. У верхній, гірській частині похил становить близько 1,4 м/км і швидкість течії 1,2-1,5 м/с. У нижній, рівнинній частині похил русла — близько 0,35 м/км, а швидкість течії — 1-0,7 м/с, при цьому ширина русла тут доходить до 300–500 м, а глибина — до 2-2,5 м. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — середині червня. Взимку у верхній течії перемерзає, на багатьох ділянках утворюються полої. У басейні річки, в переважній більшості в середній та нижній течії, близько 3,5 тис. озер загальною площею 537 км². Найбільші із них: Кюрюнке (30,2 км²), Бургайбит 1-ше (25,5 км²), Алисар (12,8 км²), Хачир (11 км²), Танг (8,5 км²).

Притоки

[ред. | ред. код]

Річка Селеннях приймає більше сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною 50 км і більше — 19 (від витоку до гирла):[4][7]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Селеннях, (км) Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Чубукулаах 89 839 664
Улахан-Салаа 60 611
Тирехтеех 50 1 100 580
Чиибагалаах 66 484
Томмот 98 3 530 279
Єленнеех 77 274
праві притоки
Харги-Салаа 49 796
Чамет 99 1 010 739
Кюрбе-Юрех 52 557
Ойосордоох 84 1 040 385
Кира 57 357
Суордаах 67 336
Берелеех 154 3 950 302
Сорочкалаах 51 246
Сисиктеех 53 218
Великий Сисиктеех 2-й 61 213
Нікандья 80 359 201
Буор-Юрех 116 278 175
Чалкін 59 167
Міжрічна 69 117

Населенні пункти

[ред. | ред. код]

Береги річки малозаселені. На ній розташовані кілька населених пунктів і будиночки для тимчасового (сезонного) проживання, переважно мисливців. Більшість, нечисельних населених пунктів — нежилі, (від витоку до гирла): Іридях (нежиле), Отто-Балаган (нежиле), Сайилик (Селеннях, 670 осіб — 2015 року), Бур-Хайбит (нежиле), Суордаах (нежиле).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Річка Селеннях на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
  2. Аркуш карти R-53-XXIII,XXIV ост.п. 83-й км. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1989 р. (рос.),  квадрат: 76х20
  3. Аркуш карти Q-55-I,II Селеннях. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1989 р. (рос.),  квадрат: 12х28
  4. а б в Річка Селеннях / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  5. Хребти Іргічинський, Селенняхський, Буркат та Хадаранья входять до складу хребта Черського.
  6. Від витоку річки Харги-Салаа.
  7. Валидатор водных объектов: Селеннях. [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2015-05-26 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]