Семеніхін Артем Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Юрійович Семеніхін
міський голова Конотопа
Нині на посаді
На посаді з 18 листопада 2015
Попередник Василь Дзед
Народився 9 квітня 1982(1982-04-09) (42 роки)
Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як військовослужбовець
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Київський національний торговельно-економічний університет
Alma mater ДТЕУ (2008) і Конотопський індустріально-педагогічний фаховий коледж СумДУ (2003)
Політична партія ВО «Свобода»
Релігія православний християнин
Нагороди недержавна медаль «За оборону Щастя», «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семеніхін.

Арте́м Ю́рійович Семені́хін (нар. 9 квітня 1982, Конотоп) — міський голова міста Конотоп (з 2015 року)[1], учасник АТО.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 квітня 1982 року в Конотопі на Сумщині. У червні 2003 року закінчив Конотопський індустріально-педагогічний технікум. З червня 2000 року по листопад 2001 року проходив строкову службу в ЗСУ. У січні 2008 року закінчив Київський національний торговельно-економічний університет, а у 2009 році магістратуру. З січня 2009 року по вересень 2012 року — директор ПП «Космо» (Київ).

2014 роек, під час першої хвилі мобілізації, добровільно вступив до ЗСУ для участі в АТО. Служив командиром взводу у 92 механізованій бригаді ЗСУ. Брав участь у обороні міста Щастя, за що був нагороджений недержавною медаллю «За оборону Щастя»[2]. У 2015 році офіцер-психолог батальйону однієї з військових частин ЗСУ.

З листопада 2015 року — міський голова м. Конотоп. 12 листопада 2015 року став учасником ДТП, що сталося в місті Конотоп, на перехресті вулиць Лазаревського і Генерала Тхора[3].

Діяльність на посаді міського голови[ред. | ред. код]

У грудні 2016 року став на бік населення, коли приватні перевізники міста вимагали підвищення вартості проїзду в маршрутних таксі з 3 до 6 гривень.[4] У відповідь на це перевізники оголосили страйк. Для виходу з транспортного колапсу, Артем Семеніхін залучив комунальний транспорт і приватні перевізники були вимушені піти на поступки.[5][6]

За період перебування на посаді голови, Конотопською міською радою були надані звання почесних громадян міста Конотоп п'ятьом загиблим в АТО військовим: Євгену Бірюкову, Михайлу Суслу, Анатолію Шульзі, Андрію Ваховському[7] та Андрію Кривичу (друг «Діллі»).

Артем Семеніхін обіймав посаду міського голови Конотопа до 2018 року. До кінця каденції не допрацював: після тривалого протистояння з депутатським корпусом, ті висловили йому недовіру та усунули з посади. Наступного року Сумський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Конотопської міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови Артема Семеніхіна[8]. Повноваження міського голови Семеніхіна закінчилися 8 грудня 2020 року на першій сесії Конотопської міської ради 8 скликання, та почалися повноваження депутата міської ради.

2 березня 2022 року, під час боїв за Конотоп в рамках повномасштабного російського вторгнення до України, Семеніхін заявив про те, що окупанти висунули місту ультиматум здаватися, на що він та жителі міста виявили готовність боротися за Конотоп[9].

Декомунізація[ред. | ред. код]

У рамках декомунізації в Україні в місті Конотоп перероблено або демонтовано всі комуністичні пам'ятники та інформаційні дошки з місцевих пам'яток, що підпали під дію законів про декомунізацію[10][11][12]. Було перефарбовано стелу радянських часів, та замінено табличку. Були змінені комуністичні назви 72 вулиць[13].

Замість деяких декомунізованих назв вулиць з'явилися вулиці на честь місцевих мешканців, що загинули під час АТО, а також вулиця на честь загиблого в АТО Ореста Квача і вбитого за суперечливих обставин керівника «Правого Сектора» Західної України Олександра Музичка («Сашко Білий»)[14]. Після протестів місцевих жителів перейменування вулиці Щорса на вулицю Олександра Музичка було скасовано, і перейменовано на вулицю Щаслива.

Публічні акції[ред. | ред. код]

Після обрання на посаду міського голови, зняв портрет президента Порошенка у робочому кабінеті, замінивши його портретом Степана Бандери[15][16][17][18][19].

27 серпня 2016 року публічно спалив прапор Російської Федерації;[20]

23 травня 2016 викликав на дуель керівника Сумської обласної адміністрації, кинувши йому рукавичку.[21]

26 квітня 2017 перервав збори політичної партії «Український вибір» Віктора Медведчука у м. Конотоп, звинувативши їх у сепаратизмі та колабораціонізмі.[22] По цьому інциденту Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу проти Артема Семеніхіна.[23]

У серпні 2017 року здійснив піший похід з Конотопа до Києва.[24]

У 2022 році після початку російського вторгнення одним з перших заборонив діяльність УПЦ (МП) на території свого міста.[25]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Конотопська битва. Як свободівець переміг колишнього регіонала. Українська правда. Процитовано 3 жовтня 2017.
  2. ↑ а б Артема Семеніхіна нагородили медаллю за оборону м. Щастя. 05447.com.ua - Сайт міста Конотопа (uk-UA) . Процитовано 26 вересня 2017.
  3. ↑ Мер Конотопа А. Семеніхін потрапив у ДТП. 05447.com.ua - Сайт міста Конотопа (uk-UA) . Процитовано 28 грудня 2017.
  4. ↑ [1]
  5. ↑ Мэр Конотопа заставил перевозчиков уменьшили стоимость проезда в маршрутках. Любимые Сумы - Like.Sumy.ua (ru-ru) . Процитовано 9 серпня 2017.
  6. ↑ Інтернет-портал м. Конотоп topkonotop.com (20 січня 2017), Транспортна війна в Конотопі: Семеніхін пригрозив перевізникам анулювати контракти, процитовано 3 жовтня 2017
  7. ↑ Чотирьом конотопцям присвоєно звання "Почесний громадянин міста". sorada.gov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  8. ↑ Суд поновив на посаді мера Конотопа. Укрінформ. 05.07.2019. Процитовано 12.06.2020.
  9. ↑ Мер Конотопа говорить, що вороги висунули ультиматум. 24 Канал (укр.). Процитовано 2 березня 2022.
  10. ↑ Конотоп рапортує про демонтаж усіх радянських пам’ятників. sumy.depo.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  11. ↑ Прес-центр. Декомунізація в дії. rada.konotop.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  12. ↑ В Конотопе установили монумент «Борцам за волю Украины 1917-1960» | Данкор онлайн | Новости, события города Сумы и Сумского региона. Обзоры, мероприятия, афиша, объявленния, блоги. www.dancor.sumy.ua. Процитовано 27 жовтня 2017.
  13. ↑ Прес-центр. Перелік вулиць на території Конотопської міської ради, які перейменовуються. rada.konotop.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  14. ↑ Прес-центр. Перелік вулиць на території Конотопської міської ради, які перейменовуються. rada.konotop.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  15. ↑ На Сумщине новоизбранный мэр повесил в кабинете портрет Бандеры вместо Порошенко. ТСН.ua (рос.). Процитовано 27 жовтня 2017.
  16. ↑ Новый мэр Конотопа заменил в кабинете фото Порошенко на портрет Бандеры (фото) (рос.). Процитовано 27 жовтня 2017.
  17. ↑ Цензор.НЕТ. Новый мэр Конотопа Семенихин, ветеран АТО, сменил в кабинете портрет Порошенко на портрет Бандеры. ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 27 жовтня 2017.
  18. ↑ Мер Конотопа повісив Бандеру замість Порошенка. sumy.depo.ua. Процитовано 27 жовтня 2017.
  19. ↑ Мэр Конотопа изменил портрет Порошенко на Бандеру — Телеканал новостей 24. 24tv.ua. Процитовано 27 жовтня 2017.
  20. ↑ Oleg59oof (27 серпня 2016), Мер Конотопа спалив російський прапор за те, що вандали знищили православний хрест, процитовано 9 серпня 2017
  21. ↑ Телекомпанія СТС (23 травня 2016), Кинув рукавичку. Мер Конотопа викликав на дуель очільника області, процитовано 9 серпня 2017
  22. ↑ ТСН (27 квітня 2017), Мер Конотопа назвав зібрання організації Медведчука "сепаратистським шабашем", процитовано 3 жовтня 2017
  23. ↑ Після створення штабу змін влади на мера Конотопа Артема Семеніхіна відкрили кримінальну справу. 05447.com.ua - Сайт міста Конотопа (uk-UA) . Процитовано 13 липня 2018.
  24. ↑ Мер Конотопа дійшов до Києва і передав листа президенту
  25. ↑ У Конотопі міський голова заборонив діяльність УПЦ МП
  26. ↑ ВТО ОРДЕН | Відзнака «За оборону Щастя». www.vto-orden.com.ua (рос.). Процитовано 16 вересня 2020.
  27. ↑ Прес-центр. Артем Семеніхін: "Щоденно відчувати вдячність і підтримку від громади - це найбільша винагорода за свою працю та стимул до нових звершень". rada.konotop.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семеніхін_Артем_Юрійович&oldid=42141513