Правий сектор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національно-визвольний рух «Правий сектор»
Flag of Right Sector.svg
Голова партії: Дмитро Ярош
Дата заснування: громадський рух:
28 листопада 2013
політична партія:
22 березня 2014
Штаб-квартира: Україна Київ
Ідеологія: Український націоналізм
Кількість членів:
1 / 450
Девіз: «Бог! Україна! Свобода!»[1]
Інтернет-сторінка: pravyysektor.info

Національно-визвольний рух «Пра́вий се́ктор» — українська політична партія[2] та громадська націоналістична організація. Виникла як громадський рух, що об'єднав активістів українських радикальних організацій, здебільшого націоналістичних та крайніх правих[3][4]. Сформувався наприкінці листопада 2013 року під час зародження Євромайдану. Причиною виникнення громадського руху стало відмінне від опозиційних лідерів бачення мети Євромайдану, зокрема «Правий сектор» виступає за усунення «режиму внутрішньої окупації» та звершення української національної революції[5].

З 5 квітня 2015 року лідер партії Дмитро Ярош є радником головнокомандувача Збройних cил України[6][7].

21 липня 2015 рішенням з'їзду партія змінила свою повну назву з «Військово-політичний рух «Правий сектор» на «Національно-визвольний рух «Правий сектор».[8]

Історія

Громадський рух «Правий сектор» виник як ситуативне об'єднання революційно налаштованих активістів для того, щоб висловити відмінне від інших демонстрантів та лідерів опозиції бачення методів і цілей Євромайдану. Ініціатором створення руху була організація «Тризуб» ім. Степана Бандери, до «Правого сектору» увійшли також УНА-УНСО, Патріот України, Карпатська січ, Білий Молот, Чорний комітет, Комітет визволення політв'язнів, окремі націоналісти та футбольні фанати[9]. Датою створення вважається 28 листопада 2013 року.

Безпосередній учасник революції Андрій Пастушенко (Сивий) у своїх спогадах про початок революційного руху розповів про виникнення назви «Правого сектору» в ніч з 24 на 25 листопада:

« «В ніч десь о другій почав накрапати дощ, а щоб ви розуміли міліція тоді панічно боялась навіть якогось поруху в сторону установки намету. Дівчата пробували накритись звичайною клейонкою, і тут зразу рвонула міліція. Вони подумали, що там реально ставлять намети. І Володя Стретович, виступаючи тоді з трибуни, крикнув через мікрофон: Хлопці-націоналісти тримайте правий сектор, тобто захищайте праву сторону!».[10]  »
Підпалений автобус «Беркута»
Київ, 22 лютого 2014

«Правий сектор» був радикальним крилом Майдану. Вперше вони проявили себе 30 листопада — в ніч розгону Євромайдану націоналісти, перебуваючи у меншості, захищали студентів і намагалися зупинити «Беркут». Також вони брали безпосередню участь у штурмі держустанов у Києві 1 грудня[11]. Саме учасники «Правого сектору» брали учать в сутичці з силовиками 19 січня 2014 року на вулиці Грушевського[12].

19 січня 2014 року близько 15-ої години радикально налаштована група з «Правого сектору»[13] зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу[14]. Унаслідок сутичок підпалено автобус «Беркута», а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосували спецзасоби і, попри мінусову температуру повітря (мінус 17 градусів), водомет[15].

6 березня 2014 громадська ініціатива «Білий молот» була виключена з «Правого сектору» через «маргінальні дії та недотримання дисципліни»[16].

У березні 2014 року активісти «Правого сектору» допомагали охороняти кордон з Білоруссю на Волині[17].

27 березня «Правий сектор» штурмував Верховну Раду України. Представники організації вимагали відставки міністра МВС Арсена Авакова та трибуналу для екс-міністра оборони Тенюха[18].

31 березня на Майдані виникла суперечка, в результаті якої член «Правого сектору» Андрій Козюбчик на прізвисько «Орест» відкрив стрілянину з пістолета Макарова і поранив двох бійців Самооборони Майдану та заступника голови КМДА Богдана Дубаса[19]. 17 серпня Андрій загинув у бою в Донецькій області.

11 квітня в Рівному «Правий сектор» організував акцію протесту біля офісу обласної організації Комуністичної партії України. Учасники акції вимагали припинити діяльність КПУ, а приміщення, в яких знаходяться офіси партії, повернути у власність територіальних громад. Під час проведення акції з партійного офісу було вилучено портрети Маркса, Леніна, бюсти Леніна та Сталіна, спалено літературу та газети, а приміщення опечатано[20][21][22].

Вночі 15 квітня активісти «Правого сектору» врятували від самосуду народного депутата від Партії регіонів та кандидата у президенти Олега Царьова, якого розлючені люди оточили біля студії телеканалу ICTV після його участі у телепередачі «Свобода слова». Царьова привезли у Генеральну прокуратуру України з вимогою покарання за сепаратизм та антидержавну діяльність. Пізніше тієї ж ночі він подякував активістам за те, що врятували йому життя. Під тиском «Правого сектору» та Автомайдану, прокуратура м. Києва все ж таки відкрила кримінальне провадження за ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України)[23][24][25][26].

6 вересня члени одеського «Правого сектору» заштовхали в сміттєвий бак голову відділення Фонду соціального страхування в Одесі Олега Руденка, який раніше був заарештований правоохоронними органами за отримання хабаря в розмірі 558 тис. грн, але незабаром відпущений та поновлений на посаді. Активісти затримали його, коли він намагався потрапити до свого робочого місця. Після нетривалої бесіди чиновника силою помістили в найближчий сміттєвий контейнер, зазначивши, що це його нове робоче місце[27]. Це була перша акція подібного роду, яка пізніше була підхоплена активістами по всій Україні і отримала назву «Сміттєва люстрація».

30 вересня в Одесі, біля будівлі обласної ради, представники «Правого сектору» разом з іншими громадськими активістами планували провести акцію викидання у смітник народного депутата від Партії регіонів Нестора Шуфрича, в результаті чого зав'язалася бійка і політик зазнав тілесних ушкоджень[28].

Неодноразово проводили акції з ліквідації точок продажу наркотиків та незаконних гральних закладів.[Джерело?]

Політична партія

22 березня 2014 року створена політична партія «Правий сектор», шляхом перейменування партії «Українська Національна Асамблея» і обрання головою Дмитра Яроша[29][30][31][32]. УНА була зареєстрована Міністерством юстиції України 29 вересня 1997 року, головою партії був Юрій Шухевич[33].

Вибори до Верховної Ради 2014

Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за регіонами.
Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за округами

26 вересня 2014 центральна виборча комісія України зареєструвала 33 кандидатів від партії «Правий сектор» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та 35 кандидатів у одномандатних округах[2][34]. Лідер партії Дмитро Ярош балотувався по 39 одномандатному виборчому округу, (Дніпропетровська область)[35]. До першої десятки виборчого списку «Правого сектору» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року увійшли:

  1. Тарасенко Андрій Іванович, член Політичної партії «Правий сектор».
  2. Білозерська Олена Леонідівна, головний редактор, Інформаційне агентство «Поряд з вами».
  3. Мікац Олег Михайлович, полковник, командир 93-ї механізованої бригади ЗСУ.
  4. Стемпіцький Андрій Любомирович, Голова Центрального Проводу ВО «Тризуб» імені Степана Бандери.
  5. Винар Ростислав Любомирович, хірург вищої категорії, Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги.
  6. Воронов Валерій Вячеславович, член Політичної партії «Правий сектор».
  7. Карпюк Олена Анатоліївна, член Політичної партії «Правий сектор», дружина викраденого Миколи Карпюка.
  8. Чоботарь Валерій Георгійович, член Політичної партії «Правий сектор».
  9. Керницький Тарас Любомирович, Президент ТзОВ «Укренерго», м. Львів.
  10. Іванишин Петро Васильович, член Генеральної ради, «Асоціація викладачів української мови та літератури»[36]

27 вересня ЦВК відмовила у реєстрації Василю Лабайчуку, кандидату по 164 одномандатному виборчому округу (Тернопільська область), але 2 жовтня Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову ЦВК та зобов'язав повторно переглянути заяву щодо реєстрації[37][38].

30 вересня ЦВК скасувала реєстрацію заступника голови партії Андрія Тарасенка (№ 1 у виборчому списку) та Романа Хмари (№ 16) у зв'язку з наявністю у них непогашених судимостей. Андрій Тарасенко був визнаний винним за спробу знесення пам'ятника Леніну у Києві 30 червня 2009 року; Роман Хмара отримав вирок за пошкодження пам'ятника Сталіну на території Запорізького обкому КПУ у грудні 2011 року. У «Правому секторі» таке рішення назвали репресивним та оскаржили його у суді. 3 жовтня Київський апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін[39][40]. 7 жовтня Вищий адміністративний суд України визнав частково протиправною постанову ЦВК, таким чином відновивши Андрія Тарасенка у виборчому списку[41].

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року «Правий сектор» посів дванадцяте місце за кількістю голосів виборців (284 943 голоси — 1,80%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшов до українського Парламенту партйним списком[42]. Отримав одне місце у Верховній Раді VIII скликання, після того, як Дмитро Ярош балотувався по 39 одномандатному виборчому округу (Дніпропетровська область) та посів 1-ше місце з великим відривом і результатом 29,76%[43].

У закордонному виборчому окрузі «Правий сектор» посів 4-те місце з результатом 8,61%[44].

Добровольчий український корпус

Нарукавна емблема ДУК
Добровольчий український корпус

У липні 2014 року «Правим сектором» було ініційовано створення добровольчого воєнізованого формування з метою захисту територіальної цілісності та національної незалежності України. Добровольчий український корпус (ДУК) наразі не є офіційним підрозділом силових відомств та використовує трофейну зброю, здобуту в зоні проведення АТО.

Бійці ДУК разом з військовослужбовцями Збройних сил України беруть безпосередню участь у обороні Донецького аеропорту та прилеглого селища Піски. За відчайдушний спротив оборонці аеропорту були названі «кіборгами».

18 жовтня Андрій Шараскін («Богема») — ротний ДУК, разом з військовослужбовцями, що захищали Донецький аеропорт, був нагороджений іменною вогнепальною зброєю[45].

Ідеологія

За заявою самого «Правого сектору», у ньому згуртовані люди, які сповідують ідеологію українського націоналізму в інтерпретації Степана Бандери. У заяві йдеться, що Степан Бандера зазначав про ставлення українських націоналістів до представників інших націй таке[46]:

« «До тих неукраїнців, котрі розуміють прагнення українців вибороти свою національну державу, прихильно до цього ставляться і допомагають у боротьбі — прихильне; до тих, котрі займають нейтральну позицію, але не перешкоджають нашій боротьбі — нейтральне; лише до тих, хто заперечує право українців бути державною нацією і протидіє нам — вороже».[46]  »

Багато провідних світових видань описували «Правий сектор» як праву[47][48], ультраправу[49][50], націоналістичну[51][52] чи ультранаціоналістичну[53][54] організацію. Деякі з них вважають окремих членів «Правого сектору» неофашистами та неонацистами[55][56][57].

Переслідування представників «Правого сектору»

5 березня 2014 року слідчий комітет Російської Федерації оголосив у міжнародний розшук лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша. Кримінальну справу відкрили за публічні заклики до здійснення терористичної діяльності. Ярош начебто збирався підірвати газову трубу, що пролягає через Україну[58][59]. Пізніше російська влада подала документи у Інтерпол для оголошення Яроша у міжнародний розшук[60].

17 березня несподівано зник заступник голови УНА-УНСО Микола Карпюк. Наразі достовірно невідомо чи він живий та його місце перебування. "Правий сектор" заявив, що Микола Карпюк був викрадений ФСБ і зараз перебуває на території Російської федерації[61].

У ніч на 25 березня 2014 убито Сашка Білого (Олександра Музичка)[62]. Спочатку представники МВС заявили, що Сашко чинив опір і був застрелений при затриманні[63]. Пізніше перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов заявив, що Сашко Білий застрелився під час затримання[64]. Представник «Правого сектору» і товариш загиблого Сергій Пандрак в ефірі Громадського ТБ спростував заяву Євдокимова, заперечивши те, що Сашко сам себе застрелив[65].

Того ж дня «невідомими» побито керівника одеського «Правого сектора», а у Полтаві УБОЗ затримало керівництво тамтешнього осередку «ПС» за «незаконне володіння зброєю».

Див. також

Примітки

  1. Програма політичної партії «Правий сектор» «Реалізації української національної ідеї у процесі державотворення» // «Правий сектор»
  2. а б Політична партія «ПРАВИЙ СЕКТОР». офіційний сайт ЦВК. Процитовано 22 липня 2015. 
  3. Правый сектор: боевой отряд Евромайдана // BBC Україна, 20.01.2014.
  4. «Правий сектор» думає стати партією і йти на вибори // Українська правда, 03.02.2013.
  5. Правий сектор: Ми йшли не за євроінтеграцію, а за те, щоб звершити національну революцію, Варіанти.
  6. Defense Ministry: Yarosh to be Armed Forces Commander in Chief’s advisor. Interfax-Ukraine. 6 квітня 2015. Процитовано 22 липня 2015. 
  7. Дмитро Ярош призначений радником головнокомандувача ЗСУ. Радіо Свобода. 5 квітня 2015. Процитовано 22 липня 2015. 
  8. Ярош проголошує "новий етап української революції". BBC Україна. 2015-07-21. 
  9. Мустафа Найем. За лаштунками Правого сектору, Українська правда, 1 квітня 2014
  10. А. Пастушенко (Сивий) про початок Майдану і Правого Сектора
  11. В КМДА побили вікна та двері // УП, 1.12.2013
  12. «Правий сектор» підтверджує свою участь у подіях на Грушевського // Радіо Свобода.
  13. «Правий сектор» підтверджує свою участь у подіях на Грушевського
  14. Мітингарі штурмують кордон охорони до урядового кварталу. Міліція «відстрілюється»
  15. На Грушевського проти мітингувальників «увімкнули» водомети
  16. Офіційна заява Політради «Правого сектору», youtube.com.
  17. На Волині активісти «Правого сектору» охороняють кордон із Білоруссю
  18. «Правий сектор» штурмував будівлю Ради
  19. Правый сектор устроил стрельбу на Крещатике, ранены трое
  20. У Рівному палили «комуністів», Інтернет-портал «ЧаРівне.інфо».
  21. У Рівному «Правий сектор» захопив офіс КПУ й спалив твори Леніна, Західна інформаційна корпорація.
  22. Декомунізація триває: у Рівному «Правий сектор» виселив комуністів і викинув бюсти Сталіна, Правий сектор.
  23. Як кияни та націоналісти сепаратиста провчили, Правий сектор.
  24. Царьов подякував Правому Сектору і самооборонівцям за те, що врятували йому життя, Громадське ТБ, Youtube.
  25. Прокуратура відкрила ще одне провадження стосовно депутата Олега Царьова за заклики до сепаратизму, Генеральна прокуратура України.
  26. Ярослав Бабич на facebook.com
  27. «Правий сектор» Одеси провів люстрацію чиновника-хабарника, Офіційний сайт Правого сектору.
  28. В Одесі під ОДА сильно побили регіонала Шуфрича, TCH.ua.
  29. Партія УНА-УНСО змінила назву на Правий Сектор і обрала головою Дмитра Яроша (ФОТО)
  30. «Правий сектор» став партією та обрав Яроша головою
  31. «Правий сектор» став партією та обрав Яроша головою
  32. Правий сектор офіційно йде в політику
  33. "Правий сектор" представив копії документів на підтвердження реєстрації партії, Дзеркало тижня. Україна.
  34. Виборчий список «Правого сектора» (архівовано WebCite 2014-10-18).
  35. Відомості про кандидата в народні депутати України — Дмитро Ярош, офіційний сайт ЦВК.
  36. ВИБОРЧИЙ СПИСОК кандидатів у народні депутати України Політичної партії «ПРАВИЙ СЕКТОР» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року
  37. Постанова від 26 вересня 2014 року № 1189, Центральна виборча комісія.
  38. Постанова від 2 жовтня 2014 (Справа № 857/136/14), Київський апеляційний адміністративний суд.
  39. Постанова від 30 вересня 2014 року № 1392, Центральна виборча комісія.
  40. ЗАЯВА ПАРТІЇ «ПРАВИЙ СЕКТОР» ЩОДО ЗНЯТТЯ З ВИБОРІВ АНДРІЯ ТАРАСЕНКА ТА РОМАНА ХМАРИ, Офіційний сайт Правого сектору.
  41. Постанова від 7 жовтня 2014 (Справа № 875/183/14), Вищий адміністративний суд України.
  42. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  43. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 39, Центральна виборча комісія.
  44. Відомості про підрахунок голосів виборців на закордонних виборчих дільницях, Центральна виборча комісія.
  45. Турчинов вручив «кіборгам» найкращі українські пістолети, TCH.ua
  46. а б Коментар Правого сектора щодо помсти за вбивство Сергія Нігояна
  47. http://www.bbc.com/news/world-europe-27275383
  48. http://www.nytimes.com/2014/03/12/world/europe/adept-at-toppling-power-right-wing-ukrainian-learns-to-wield-it.html?_r=0
  49. http://online.wsj.com/news/articles/SB10001424052702303725404579460790384816418
  50. http://www.bbc.com/news/world-europe-26841732
  51. http://www.bbc.com/news/world-europe-27093347
  52. http://www.nytimes.com/2014/04/12/world/europe/mystery-surrounds-death-of-fiery-ukrainian-activist.html
  53. http://bigstory.ap.org/article/after-ukraine-protest-radical-group-eyes-power
  54. http://time.com/14289/ukraine-putin-anti-semites/
  55. http://mondediplo.com/2014/03/02ukraine
  56. http://www.welt.de/newsticker/dpa_nt/infoline_nt/thema_nt/article125103098/Die-radikale-ukrainische-Gruppe-Rechter-Sektor.html
  57. http://www.nytimes.com/2014/04/09/world/europe/ukraines-jews-dismiss-claims-of-anti-semitism.html
  58. Росія відправила в Інтерпол документи для оголошення Яроша в розшук
  59. Яроша в міжнародний розшук
  60. Росія відправила в Інтерпол документи для оголошення Яроша в розшук
  61. Щоб звільнити Миколу Карплюка потрібно захопити працівників ФСБ - Береза, Громадське Телебачення (відео).
  62. Вбили активіста «Правого сектору» Сашка Білого
  63. МВС: Сашко Білий чинив опір і був убитий під час затримання
  64. Міліція: Сашко Білий застрелився під час затримання
  65. У «Правому секторі» заперечують, що Сашко Білий застрелив себе сам

Посилання


Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.