Український вибір

Український вибір
	логотип руху
Дата заснування	2012
Тип	Всеукраїнський громадський рух
Засновники	Медведчук Віктор Володимирович
Голова	Віктор Медведчук
Офіційний сайт	vybor.ua
	Український вибір на Вікісховищі

«Украї́нський ви́бір» — проросійська^[1]^[2], за деякими версіями антиукраїнська^[3]^[4] та антисемітська^[5] громадська організація, утворена у квітні 2012 року. Ініціатором створення та головою організації є Віктор Медведчук. Своїми цілями організація декларує відмову від закріпленого законом курсу на євроінтеграцію та вступ до Митного союзу Білорусі, Казахстану і Росії, «встановлення народовладдя»^[6].

Зміст

1 Діяльність
2 Критика
3 Кримінальні справи проти керівництва організації
4 Див. також
5 Примітки
6 Посилання

Діяльність[ред. | ред. код]

На думку Тетяни Чорновол Олександр Качура під час Майдану з 2013 року очолював «Український вибір»‎, зокрема, також начебто був лідером осередку організації у Солом'янському районі Києва.^[7]^[8]^[9]. Проте Олександр Качура всі обвинувачення Тетяни Чорновол спростував і заявив, що подав позов до суду, щоб суд дав належну оцінку її заявам^[10]^[11]^[12].

Програмні засади[ред. | ред. код]

Віктор Медведчук — лідер руху

Організація проводить відверто проросійську політику, направлену на підпорядкування України російським політичним та економічним інтересам. Ця політика подається на тлі декларації всіх форм прямої демократії в Україні, зокрема всеукраїнських і місцевих референдумів.

Організація проводить свою діяльність в рамках прийнятого маніфесту громадського руху «Український вибір», що є проектом програми її подальшого розвитку. Цей Маніфест декларує^[13]:

переваги інтеграції з Росією, Білоруссю та Казахстаном («Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії») на противагу інтеграції з країнами ЄС;
впровадження російської мови як другої державної;
впровадження подвійного громадянства.

Одним зі своїх досягнень організація вважала зрив інтеграції Україна-ЄС^[14].

Участь в антиукраїнських заходах[ред. | ред. код]

Окрім декларованої діяльності про «народовладдя», представники організації брали участь у заходах зі сприяння російській агресії проти України. Так, у березні 2014 року, коли Росія здійснювала захоплення Криму, представники організації блокували проїзд українських військових поблизу Миколаєва на трасі Одеса-Миколаїв^[15].

Організація проводить активну антиукраїнську кампанію та розміщує на своєму сайті статті про «укропів» та «укропію»^[16]^[17].

Партія відстоює тезу щодо «федералізації України», яку також обстоює російський політикум^[18].

Антисемітська діяльність[ред. | ред. код]

На офіційному сайті партії регулярно розміщуються статті антисемітського змісту, в яких євреї звинувачуються в захопленні влади в Україні, організації всесвітньої змови^[19], створенні опозиції проти Віктора Януковича^[20].

Критика[ред. | ред. код]

Реклама «Українського вибору» на вулицях Одеси

Російський політтехнолог, генеральний директор «Національного політичного агентства» Росії Дмитро Алексєєв в грудні 2013 року заявив, що Росія намагається «кувати» проросійських політиків в Україні, тому фінансує проект Віктора Медведчука «Український вибір», як раніше фінансувала ПСПУ Наталії Вітренко^[21].

Український політолог Ігор Крижанівський вважає «Український вибір» антидержавною організацією^[3].

26 лютого 2014 депутати Закарпатської обласної ради заборонили діяльність «Українського вибору» Віктора Медведчука на Закарпатті^[22].

3 березня 2014 року Луцька міська рада прийняла рішення про заборону будь-яких рекламних матеріалів громадського руху «Український вибір», який названо «відверто антиукраїнською силою»^[23].

«Український вибір» також звинувачують в антисемітизмі за публікацію на сайті організації, в якій звинувачують євреїв у тому, що їм в Україні нібито належить уся влада^[24]^[25].

Кримінальні справи проти керівництва організації[ред. | ред. код]

15 грудня 2017 року в Луганській області затриманий і доставлений до Київського районного суду Харкова для обрання запобіжного заходу голова Харківської територіальної ради руху «Український вибір — право народу» Андрій Лесик. Йому оголошено про підозру за ч.2 ст.110 Кримінального кодексу України (зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, вчинене представником влади)^[26].