Сеннар (штат)
| Сеннар | |||
|---|---|---|---|
|
араб. سنار | |||
| |||
| Столиця | Сеннар | ||
| Країна |  Судан
| ||
| Підрозділи | 3 округи (дистрикти) | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 285 058 (12) | ||
| - густота | 33,96/км² (5) | ||
| Площа | |||
| - повна | 37 844 км² | ||
| Часовий пояс | Центральноафриканський час | ||
| Код ISO 3166-2 | SD-25 | ||
.svg)
| |||
| Розташування регіону на мапі Судану | |||
| |||
| |||
Сеннар або Сіннар (араб. سنار) — один з 18 штатів (вілаятів) Судану, що є частиною однойменного історичного регіону.
- Територія 37844 км².
- Населення 1285058 чоловік (на 2008).
Адміністративний центр — місто Сеннар (Сінга). Провінція межує на південному сході з Ефіопією.
Географія[ред. | ред. код]
Сеннар, інакше Ель Джезіре Сеннар — у вузькому значенні область, що йде від Хартума до Фасокла між Білим і Блакитним Нілом, а в широкому — південно-східний історичний регіон сучасного Судану і колишня провінція Англо-Єгипетського Судану, доходила на півдні до річки Собат. На півночі це — рівнина саван, подібно Кордофану; близько 14° півн. ш. зустрічаються вже окремі гранітні гори; далі на південний схід Сеннар служить перехідним ступенем до Абісинських Альп.
Рослинність і сільське господарство[ред. | ред. код]
Рослинність від трав і чагарників переходить на південний схід в розкішні луки-степи і ще східніше — у високі ліси. Рівнина складається з наносних ґрунтів, які від Абісинських Альп до Білого Нілу багаті золотом і чудовим залізом. Вапняний ґрунт Сеннара затримує воду і, зволожений дощем, він дуже родючий, але в сухий період року представляє справжню пустелю. Після дощів сіють без всякого обробітку ґрунту просо (Sorghum vulgare), і місяця через 3 з половиною, наприкінці жовтня, вся рівнина покривається хвилями зрілих колосків. З рослин зустрічаються акації, тамаринди, а південніше 12 ° с. ш. від Блакитного Нілу — пальми.
Тваринний світ[ред. | ред. код]
З тварин є морські кішки[джерело?], їжатці, стрибуни, іхневмони, вонючки, леви, гепарди, велетенські мавпи, газелі, жирафи, гіпопотами, слони, безліч болотних і водяних птахів.
Клімат[ред. | ред. код]
До і під час дощового періоду спека буває нестерпна, температура повітря піднімається в тіні до 48 °С; це період гарячок і амебіазу. Зимою температура часто падає до 16 °C, і атмосфера така суха, що м'ясо засихає, не розкладаючись.
Населення[ред. | ред. код]
Населення Сеннара дуже змішаного характеру; вищі класи більш світлошкірі, красиві обличчям і фігурою, нижчі — темношкірі негри; більше половини населення — раби. До темношкірих належать фунджі, або фунгі, негритянське плем'я, яке в 1500 році вторглося сюди з південного заходу і заснувало державу Сеннар, що існувала до 1821 року. Жителі берегів Білого Нілу існують майже виключно риболовлею.
Основні міста[ред. | ред. код]
Адміністративний центр — місто Сеннар, на Білому Нілі, ледь нараховує 10 000 жителів і з часу піднесення Хартума поступово падає. З інших міст і містечок більш значні: Вад-Медіна, нині більш населене, ніж місто Сеннар; Декін, колишні адміністративний центр; Міселеміа, самий торговий пункт Сеннара; Каламін, де є невеликі фабрики і заводи.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Штат ділиться на 3 округи (дистрикти):
Економіка[ред. | ред. код]
Основна сфера економіки — сільське господарство, в місті Сеннар знаходиться фабрика з виробництва цукру, на берегах Блакитного Нілу розташовані плантації (в основному вирощують манго і банани).
Різне[ред. | ред. код]
Народні перекази вважають Сеннар резиденцією Макробіїв, про які Геродот згадує як про найдавніших ефіопів, які багатством золота порушили заздрість Камбіса II.
Сучасна провінція Сеннар займає малу частину історичного регіону Сеннар і незначну частину території Султанату Сеннар, який володів також регіоном Кордофан.