Сердюк Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Григорович Сердюк
Сердюк Анатолій Григорович.jpeg
Народився 7 січня 1939(1939-01-07) (79 років)
с. Бокова, Кіровоградська область
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Відомий завдяки Агрохімія і ґрунтознавство
Alma mater Українська сільськогосподарська Академія
Науковий ступінь Кандидат сільськогосподарських наук
Заклад Національний університет біоресурсів і природокористування України
Відомий завдяки: Член-кореспондент НААН України
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Звання Професор

Сердюк Анатолій Григорович (народився 7 січня 1939(19390107) в с. Бокова (нині — Бокове), Долинського району, Кіровоградської обл.) — український вчений і педагог, професор кафедри агрохімії НУБіПУ, Член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, відділення землеробства, меліорації та механізації.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Кандидатську дисертацію — «Влияние длительного применения удобрений в севообороте на продуктивность озимой пшеницы при возделывании ее на темно-серой оподзоленной почве» захистив у 1970 р. в Українській сільськогосподарській академії (УСГА).

Наукова робота А. Г. Сердюка спрямована в галузі теорії і практики застосування органічних та мінеральних добрив з метою відтворення родючості ґрунту, підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарської продукції, охорону та збереження довкілля, розробці технології виробництва нових видів органічних добрив. Значну наукову роботу Сердюк А. Г. проводить з проблеми «Біоконверсія органічних відходів сільськогосподарського виробництва та їх раціонального використання».

16.05.1989 року уряд СРСР видав Сердюку А. Г. авторське свідоцтво за винахід «Спосіб отримання біогумусу».

Сердюк А. Г. є автором та співавтором 123-х наукових та навчально-методичних праць, у тому числі 4-х підручників і 6-ти посібників для ВНЗів.

Під керівництвом Сердюка А. Г. підготовлено 3 кандидатські дисертації:

1. Кохан Світлана Станіславівна, тема кандидатської дисертації: Агрохімічне обґрунтування та агрохімічне забезпечення використання добрив під озиму пшеницю в умовах Північного Лісостепу України, (спеціальність 06.01.04 — агрохімія), рік захисту — 1994. 2. Шеремет Олег Петрович, тема кандидатської дисертації: Агрохімічна ефективність вермикомпосту при вирощуванні білоголової капусти на сірих опідзолених ґрунтах, (спеціальність 06.01.04 — агрохімія), рік захисту — 1994. 3. Зубок Тетяна Олександрівна, тема кандидатської дисертації: Агрохімічна оцінка застосування добрив під огірок на темно-сірому опідзоленому ґрунті північного Лісостепу України, (спеціальність 06.01.04 — агрохімія), рік захисту — 2005.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині селян з козацьким корінням Сердюка Григорія Павловича і Шарати Марії Лукіянівни.

Закінчив Кіровську середню школу і отримав атестат зрілості 29.06.1956 р. Згодом вступив до Знаменського технічного училища № 2, яке закінчив 30.04.1958 р. і отримав спеціальність помічника машиніста паровоза.

під час навчання в училищі

Служив в радянській армії з 1958 по 1961 р. Службу проходив в м. Ленінград.

Того ж 1961 року поступив до Української сільськогосподарської Академії (УСГА, Київ). Був одним з найкращих легкоатлетів УСГА.

З 1769 по 1973 рр. був 1-м заступником голови профспілкового комітету УСГА.

10.07.1970 р. захистив кандидатську дисертацію. 14.11.1973 р. отримав атестат доцента кафедри «Агрономічна хімія».

З 1984 по 1987 р.р. працював в Республиці Куба інженером-агрохіміком і керівником підгрупи «Землеробство» Міністерства Сільського Господарства Республіки Куба в м. Гавана.

З 1989 по 1996 рр. працював деканом факультету Агрохімії та ґрунтознавства УСГА, а з 1995 по 2000 рр. — першим проректором Національного Аграрного Університету.

З 16.05.1994 р. професор кафедри «Агрохімія та якість сільськогосподарської продукції».

В 1996 року Указом Президента України Сердюку А. Г. присуджена державна премія в галузі науки і техніки. В цьому ж році Указом Президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

23.12.1999 р. був обраний членом-кореспондентом УААН.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами, медалями, знаками пошани та відзнаками СРСР та України, серед яких «Ветеран праці», бронзова медаль ВДНГ СРСР за підручник «Агрохімія», «Відмінник освіти України», «За сприяння Збройним Силам України», «Почесна відзнака УААН», «Знак пошани Київського міського голови», почесною грамотою Міністерства сільського господарства республіки Куба, почесною грамотою Кабінету Міністрів України та почесними грамотами Міністерства АПК та Міністерства оборони України.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Проживає в м. Київ. Дружина — Софія Петрівна. Діти— Владислав, Юлія і Богдан, онуки — Діана, Дарина, Олексій, Анатолій, Владислав, Надія.

біля батьківської хати

Займається волейболом, грає за збірну команду «НУБіП-викладачі» і команду «Київ 75+». Чемпіон України серед викладачів аграрних ВНЗів, чемпіон Києва серед викладачів ВНЗів, срібний призер чемпіонату України серед команд вікової категорії 70+, багаторазовий чемпіон Голосіївського району серед викладачів ВНЗів.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Агрохімія: підручник. — Київ: Вища школа, 1984. — 264 с.; Київ: Вища школа, 1995. — 526 с. — ISBN 5-11-004310-8. В співавторстві.
  • Агрохімічний аналіз. Підручник. Київ: Вища школа, 1995. — 319 с. — ISBN 5-11-004561-5 ; Київ: Вид. «Арістотель», 2005. — 487 с. В співавторстві.
  • Агроекологія. Підручник. Київ, 1993. В співавторстві.
  • Використання добрив в декоративному садівництві. Київ: 2012. — 126 с. В співавторстві.

Література[ред. | ред. код]

  • Українська Академія Аграрних Наук. Біографічний довідник. Київ, 2006, с. 429—430.
  • Сердюк Н. П. Записки Сердюка Николая Павловича.— К: Аграр Медіа Груп, 2011. Серія «Родовід Сердюків» — https://library.kr.ua/elib/serduknp/serduknp.html
  • Лауреати державних премій України в галузі науки і техніки 1992—2008 роки. В. С. Стогній, О. І. Жданенко. Київ, 2009, с. 68.
  • Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. Київ, 1972, с. 283.
  • Боковенька-2006. Степовики: біографічний довідник / Віктор Маруценко. — Долинська: [б. в.], 2007. — 170] с. 113, 119: портр., іл.

Посилання[ред. | ред. код]