Сесквітерпени
Сесквітерпени — це клас терпенів, що складаються з трьох ізопренових ланок і зазвичай мають молекулярну формулу C15H24. Як і монотерпени, сесквітерпени можуть бути циклічними або містити кільця, включаючи багато унікальних комбінацій. Біохімічні модифікації, такі як окислення або перегрупування, утворюють відповідні сесквітерпеноїди[1].
Сесквітерпени синтезуються рослинами і комахами у якості семіохімічних речовин, наприклад, захисні агенти або феромони.
Біосинтез і приклади[ред. | ред. код]
Реакція геранілпірофосфату з ізопентенілпірофосфатом призводить до утворення 15-вуглецевого фарнезилпірофосфату (FPP), який є проміжним продуктом у біосинтезі сесквітерпенів, таких як фарнезен[2][3].
Циклічні сесквітерпени є більш поширеними порівняно з циклічними монотерпенами через збільшену довжину ланцюга та додатковий подвійний зв’язок у сесквітерпенових попередників. На додаток до звичайних шестичленних кільцевих систем, таких як ті, що містяться в зінгіберені та бісакуроні, циклізація одного кінця ланцюга до іншого кінця може призвести до макроциклічних кілець, таких як гумулен .
-Humulone.svg)
Кадинени містять два злитих шестичленних кільця. Каріофілен, компонент багатьох ефірних олій, таких як гвоздикова олія, містить дев’ятичленне кільце, злите з циклобутановим кільцем. Ришитин — ще один приклад кадинену, який міститься в картоплі та помідорах[4][5].
З додаванням третього кільця можливі структури стають дедалі різноманітнішими. Приклади включають лонгіфолен, копаен і спирт пачулол.
Сесквітерпеноїди[ред. | ред. код]
Основу фарнезілпірофосфату (FPP) можливо перебудувати декількома різними способами та додатково прикрасити різними функціональними групами, що утворює велике різноманіття сесквітерпеноїдів. Геосмін, летюча сполука, яка надає питній воді землистий смак і затхлий запах, а також характерний запах у дощовий день, є сесквітерпеноїдом, що виділяється бактеріями, особливо ціанобактеріями, які мешкають в ґрунтах і водних джерелах[6]. Після чого фарнезен окислюється і утворюється сесквітерпеноїд фарнезол .
Сесквітерпенові лактони - це поширений клас сесквітерпеноїдів, які мають таку назву через лактонне кільце в структурі. Вони містяться в багатьох рослинах і можуть викликати алергічні реакції та є токсичними у разі надлишкового вживання особливо у худобою, що пасеться[7].
Термін «мерозесквітерпеноїди» був введений у 1968 році для опису молекул цього класу, які мають змішане біосинтетичне походження. Це означає, що попередники ізопреноїдів, такі як ізопентенілпірофосфат, походять як з мевалонатного, так і з немевалонатного шляхів[8].
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Eberhard Breitmaier (2006). Sesquiterpenes. Terpenes: Flavors, Fragrances, Pharmaca, Pheromones. с. 24—51. doi:10.1002/9783527609949.ch3. ISBN 9783527609949.
- ↑ Davis, Edward M.; Croteau, Rodney (2000). Cyclization Enzymes in the Biosynthesis of Monoterpenes, Sesquiterpenes, and Diterpenes. Topics in Current Chemistry. 209: 53—95. doi:10.1007/3-540-48146-X_2. ISBN 978-3-540-66573-1.
- ↑ Chizzola, Remigius (2013), Regular Monoterpenes and Sesquiterpenes (Essential Oils), Natural Products, Springer Berlin Heidelberg: 2973—3008, doi:10.1007/978-3-642-22144-6_130, ISBN 9783642221439
- ↑ Katsui, N., Murai, A., Takasugi, M., Imaizumi, K., Masamune, T., & Tomiyama, K. (1968). The structure of rishitin, a new antifungal compound from diseased potato tubers. Chemical Communications, (1), 43. https://doi.org/10.1039/c19680000043
- ↑ D’Harlingue, A., Mamdouh, A. M., Malfatti, P., Soulie, M.-C., & Bompeix, G. (1995). Evidence for rishitin biosynthesis in tomato cultures. Phytochemistry, 39(1), 69–70. https://doi.org/10.1016/0031-9422(94)00844-J
- ↑ Izaguirre G, Taylor WD (June 1995). Geosmin and 2-methylisoborneol production in a major aqueduct system. Water Science and Technology. 31 (11): 41—48. doi:10.1016/0273-1223(95)00454-u.
- ↑ Sesquiterpene Lactones and their toxicity to livestock. Cornell CALS. Cornell University. Процитовано 29 грудня 2018.
- ↑ Simpson, Thomas J.; Ahmed, Salman A.; Rupert McIntyre, C.; Scott, Fiona E.; Sadler, Ian H. (17 березня 1997). Biosynthesis of polyketide-terpenoid (meroterpenoid) metabolites andibenin B and andilesin A in Aspergillus variecolor. Tetrahedron (англ.). 53 (11): 4013—4034. doi:10.1016/S0040-4020(97)00015-X. ISSN 0040-4020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сесквітерпени у Національній медичній бібліотеці США (MeSH)
|
