Сизойка блакитна
| ?Блакитна сойка | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Воронові (Corvidae) |
| Рід: | Сизойка (Cyanocitta) |
| Вид: | Блакитна сойка |
| Біноміальна назва | |
| Cyanocitta cristata Linnaeus, 1758 | |
 Ареал блакитної сойки: гніздовий, перелітний
тільки взимку
осілий спосіб життя | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cyanocitta cristata |
 Віківиди: | Cyanocitta cristata |
 ITIS: | 179680 |
 МСОП: | 22705611 |
 NCBI: | 28727 |
| Fossilworks: | 129837 |
Сизойка блакитна[2] (Cyanocitta cristata) — вид птахів, що живе у східній частині Північної Америки, та споріднений з сизойкою чорноголовою, поширеною на решті території континенту.
Живе у листяних та хвойних лісах і є звичайним птахом населених людьми місць.
Забарвлення переважно блакитне, груди та живіт білі, на голові є блакитний чуб. Чорна смужка йде навколо шиї. Самці та самиці однакові на вигляд, протягом року вигляд оперення також незмінний.
Поживою блакитної сойки є горіхи, жолуді, ягоди, комахи та інші безхребетні. Добуває їжу на деревах і на землі, іноді ловить комах у повітрі.
Доволі галасливі птахи, перегукуються між собою, також подають клич тривоги, на який реагують інші птахи та звірі. Активно відвідують годівнички, особливо полюбляють нечищений арахіс.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanocitta cristata. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2016: e.T22705611A94027257. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22705611A94027257.en. Процитовано 29 липня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2016) |
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
