Симфонічний оркестр Данського радіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симфонічний оркестр Данського радіо
фотографія
Основна інформація
Жанр класична музика
Роки з 1925
Місто Столичний регіон
drkoncerthuset.dk/dr-symfoni-orkestret/danish-national-symphony-orchestra/​(англ.)
drkoncerthuset.dk/dr-symfoni-orkestret/​(дан.)
Симфонічний оркестр Данського радіо у Вікісховищі

Симфонічний оркестр Данського радіо (дан. DR Symfoniorkestret) або Данський національний симфонічний оркестр (англ. Danish National Symphony Orchestra, DNSO) — симфонічний оркестр з Копенгагена, Данія. Він базується в концертному залі[en] Данського радіо і є його головним симфонічним оркестром.

Історія[ред. | ред. код]

Ідея створення оркестру виникла у співака Еміля Холма, який висловив бажання створити у Данії штатний симфонічний оркестр. У співпраці з колегами-музикантами Отто Фесселем, Рудольфом Дітцом Манном і Фолмером Йенсеном оркестр був заснований у 1925 році. В новоствореному колективі було 11 виконавців на чолі з диригентом Лауні Ґрьондалем[en], який, проте, не мав офіційної посади. За рік кількість виконавців у оркестрі зросла до 30 чоловік. У 1927 році оркестр дав свій перший публічний концерт, а в 1928 році почав давати щотижневі концерти. У 1930 році Холм запросив диригентом у колектив Миколу Малька. Свої перші концерти окрестр давав в Аксельборзі[en], а у 1931 році він почав давати концерти в залі Stærekassen[en] Королівського данського театру. Після вигнання з Німеччини в 1930-х роках диригент Фріц Буш[en] долучився до колективу, хоча теж не мав офіційної посади. В 1948 році оркестр налічував 92 музиканти.

Першим диригентом, який отримав офіційну посаду головного диригента оркестру, був Герберт Бломстедт, який очолював колектив з 1967 по 1977 рік. Разом з ним оркестр записав оркестрові твори Карла Нільсена[1]. Після полишення посади Бломстедт отримав звання почесного диригента DNSO. Наступним головним диригентом, після 9-річної перерви, став Ламберто Гарделлі[en], очолювавши оркестр з 1986 по 1988 рік. Томас Даусгор[en], який був головним запрошеним диригентом DNSO з 2001 по 2004 рік, став головним диригентом у 2004 році, ставши першим данським диригентом, який отримав це звання. У жовтні 2009 року Даусгор вирішив покинути посаду після концертного сезону 2010—2011, отримавши звання почесного диригента[2]. Окрім Даусгора, головними запрошеними диригентами DRSO були Юрій Темірканов, Мікаель Шьонвандт[en] і Дмитро Китаєнко.

У 2010 році оркестр призначив Сьорена Нільса Айхберга[en] своїм першим штатним композитором. Оркестр виконував композиції Айхберга, зокрема прем'єру його Симфонії № 3[3].

У лютому 2011 року Симфонічний оркестр Данського радіо оголосив про призначення головним диригентом, починаючи з сезону 2012—2013, Рафаеля Фрюбека де Бургоса[en], із початковим контрактом до 2015[4]. Проте Фрюбек де Бургос пішов у відставку з посади головного диригента 4 червня 2014 року через проблеми зі здоров'ям[5].

У серпні 2014 року оркестр призначив своїм наступним головним диригентом з 2017 року Фабіо Луїзі з початковим контрактом до 2020 року[6][7]. У травні 2018 року оркестр оголосив про продовження контракту Луїзі до 2023 року[8], а у серпні 2020 — до 2026 року[9].

Оркестр записував для таких лейблів, як DaCapo та Chandos, у тому числі музику данських композиторів, таких як Август Енна[en][10], Нільс Гаде[11], Руд Ланґґор[12] і Пер Норгорд[13][14]. Оркестр також виконав запис творів Йоганнеса Брамса[15].

Головні диригенти[ред. | ред. код]

Диригенти оркестру[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ R.L. (Robert Layton) (October 1975). Nielsen: Orchestral Works. Gramophone. Процитовано 27 березня 2011.
  2. ↑ Dorte Washuus Bundgaard (9 вересня 2010). En passioneret dirigent. Kristeligt Dagblad. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 27 березня 2011.
  3. ↑ International premiere i DR Koncerthuset på Eichbergs 3. Symfoni. DR. 23 березня 2015. Процитовано 6 червня 2018.
  4. ↑ The Danish National SO goes for experience. Gramophone. 10 лютого 2011. Процитовано 27 березня 2011.
  5. ↑ Nicolai Michelsen (6 червня 2014). DR Symfoniorkestret mister chefdirigenten. Danish Broadcasting Corporation. Процитовано 7 червня 2014.
  6. ↑ DR SymfoniOrkestret får ny italiensk chefdirigent. Danish Broadcasting Corporation. 31 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  7. ↑ Emil Bergløv (1 вересня 2014). DR hyrer stjernedirigent med faible for parfume. Politiken. Процитовано 2 вересня 2014.
  8. ↑ Cecile Rosenmeier (17 травня 2018). DR SymfoniOrkestret forlænger kontrakten med Fabio Luisi. DR. Процитовано 6 червня 2018.
  9. ↑ Cecile Rosenmeier (31 серпня 2020). DR Symfoniorkestret forlænger kontrakten med Fabio Luisi til 2026. DR. Процитовано 4 вересня 2020.
  10. ↑ Andrew Clements (2 червня 2006). Enna: The Little Match Girl; Zemlinsky: The Mermaid, Dam-Jensen/ Kihlberg/ Danish National Choirs and SO/ Dausgard. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.
  11. ↑ Edward Greenfield (13 вересня 2002). Gade: Symphonies Nos 3 and 6; Echoes of Ossian Overture: Danish NSO/Hogwood. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.
  12. ↑ Andrew Clements (18 серпня 2006). Langgaard: Antikrist, Byriel/ Dahl/ Gjerris/ Elming/ Nylund/ Danish National SO and choir/ Dausgaard. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.
  13. ↑ Andrew Clements (20 вересня 2002). Norgard: Symphony No 6; Terrains Vagues: Danish National Symphony/Dausgaard. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.
  14. ↑ Andrew Clements (3 квітня 2009). Nørgård: Symphonies Nos 3 and 7; Danish National Vocal Ensemble, Choir & SO/Dausgaard. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.
  15. ↑ Edward Greenfield (13 серпня 2004). Brahms: Rinaldo; Alto Rhapsody; Gesang der Parzen, Larsson/ Andersen/ Danish National Choir and Symphony Orch/ Albrecht. The Guardian. Процитовано 27 березня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симфонічний_оркестр_Данського_радіо&oldid=41872869