Синиця блакитна
| Синиця блакитна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Parus caeruleus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Parus caeruleus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сини́ця блаки́тна[2] (Cyanistes caeruleus) — птах родини Синицеві (Paridae). В Україні осілий, кочовий, перелітний вид.
Таксономія[ред. | ред. код]
Тривалий час блакитних синиць відносили до роду синиць (Parus), з початку XXI ст. цей вид синиці розглядають як окремий рід Cyanistes.
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
За розмірами менший за велику синицю. Маса тіла 9-12 г, довжина тіла близько 12 см. У дорослого птаха лоб і щоки білі; тім'я синє, з країв біле; через око проходить вузька чорна смуга, яка з'єднується з чорно-синьою потилицею: горло чорне, від якого до потилиці проходить чорно-синя смуга, що окреслює щоку; спина, поперек і надхвістя сірувато-зелені; на синіх верхніх покривних перах крила біла смужка; воло, груди і черево жовті; махові пера бурі, з синьою облямівкою; хвіст синій; дзьоб темно-бурий; ноги сірі. У молодого птаха кольори тьмяніші; верх голови сірувато-бурий; смуги на голові темно-сірі; крила і хвіст сірувато-блакитні.[3]
Поширення, біологія[ред. | ред. код]
Тримається листяних лісів, парків, садів. Гніздиться в дуплі або шпаківні вистеляючи гніздо травою, шерстю, мохом і пір'ям.
За літо буває дві кладки. Кладка з 8—12 білих яєць, у середині травня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда.
Живиться комахами, павуками тощо. Восени і узимку збирається у зграї і кочує разом з іншими видами синиць.
Галерея[ред. | ред. код]
Доросла синиця блакитна
Кладка блакитної синиці
_323_A%C3%AFn-Ch%C3%A9nia,_El_Aouinet_Alg%C3%A9rie.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Hypsipetes everetti. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
