Ставроліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ставроліт
двійник ставроліта
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураSt[2]
Хімічна формулаFe2+Al4[SiO4]2O2(OH)2
Клас мінералусилікати
Підкласострівні
Nickel-Strunz 109.AF.30
Групаставроліта
Ідентифікація
Колірчервонувато-бурий до чорного
Форма кристалівкороткопризматичні
Сингоніямоноклінна сингонія
Спайністьдосконала
Зламнерівний, раковистий
Твердість7-7,5
Блискскляний
Колір рисибілий
Густина3,7—3,8
Інші характеристики
Названо на честьхрест (давньогрецька мова)[3]
Особливі характеристикидуже часті хрестоподібні двійники
CMNS: Ставроліт у Вікісховищі

Ставроліт (від грец. σταυρός — хрест і грец. λίθος — камінь) — мінерал класу силікатів, острівний силікат алюмінію і заліза з додатковими аніонами.

Назва від грецьк. «ставрос» — хрест і «літос» — камінь (J.C.Delametherie, 1792).

Синоніми: хрестовий камінь, гранатит чорний, нордмаркіт.

Хімічна формула:

  • 1. За. Є.Лазаренком та К.Фреєм: Fe2Al9[SiO4]4(OH)O7].
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Fe, Mg, Zn)2Al9(Si, Al)4O22(OH)2.

Містить ізоморфні домішки Mg, Fe3+, Ti, Cr. Склад (у %): SiO2 — 33,74; TiO2 — 0,47; Al2O3 — 48,10; Fe2O3 + FeO — 12,8; MnO — 0,09; MgO — 0,52; CaO — 0,34; Na2O — 0,27; K2O — 0,31; P2O5 — 0,12; SO3 — 0,19; CO2 — 0,66; H2O — 1,76. Інші компоненти — 0,63.

Сингонія моноклінна або ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристали призматичні. Характерні двійники кристалів, що нагадують хрест. Густина 3,7-3,8. Тв. 7,0-7,5. Колір червонувато-бурий. Блиск скляний. Злом нерівний. Риса біла. Як правило представлений добре оформленими хрестоподібними (прямокутними або косими) двійниками проростання, рідше трійниками; зустрічаються також шестигранні псевдогексагональні блок-кристали, поодинокі зерна і аґреґати.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається як метаморфічний мінерал у кристалічних сланцях та ґнейсах разом з дистеном, гранатом, слюдою, силіманітом, турмаліном. Знахідки: Саксонія (ФРН), кантон Тессін (Швейцарія), Штирія (Австрія), Овернь (Франція), Соботін (Чехія), Компостелла (Іспанія), Прибайкалля (РФ), шт. Флорида (США), копальня Гороб (Намібія). В Україні є в Приазов'ї і Придніпров'ї (Осипенківське родовище в долині р. Берди, що в Запорізькій обл., Малишівське комплексне розсипне родовище у Дніпропетровській області). Видобувають ставроліт у США, Австралії, Бразилії, Шрі-Ланці та ін. країнах.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • ставроліт кобальтистий (люсакіт — рідкісний різновид ставроліту чорного кольору, який містить до 8,5 % СоО і 0,5-0,9 % NiO; названий за місцевістю Лусака, Замбія),
  • ставроліт манґановий, манґаноставроліт, нордманкіт (різновид ставроліту, який містить до 12 % Mn3O4),
  • ставроліт цинковистий, цинк-ставроліт (різновид ставроліту, який містить до 7,1-7,5 % ZnO).

Застосування

[ред. | ред. код]

Ставроліт може застосовуватися як замінник плавикового шпату в чорній металургії. Ставролітовий концентрат вміщує 45-46 % глинозему і може бути використаний також як нетрадиційна алюмінієва сировина. Надзвичайно актуальним є поширення укр. винаходу по заміні плавикового шпату ставролітом у металургійній та інших видах промисловості. Високий вміст глинозему та закисного заліза визначають властивості ставроліту як розріджувача шлаків, який прискорює швидкість десульфурації та збільшує сіркопоглинаючу властивість шлаку. Ставролітовий концентрат не вміщує сполук, які виділяють у процесі плавки токсичні речовини, не гігроскопічний, має рівний ґранулометричний склад. Економічно ефективна заміна плавикового шпату ставролітом у крупних масштабах буде сприяти поліпшенню глобального екологічного стану і збереженню озонового шару атмосфери Землі.

Ставроліт в Україні

[ред. | ред. код]

Поклади ставроліту в Україні пов'язані з третинними забороненими морськими комплексними розсипами і докембрійськими пластовими покладами ставролітовмісних сланців. Потреби ставролітового концентрату для пром-сті України складають 250—300 тис.т на рік. Дніпропетровська область має значні перспективні ресурси і промислові запаси ставролітвмісних порід.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]