Словечанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Словечанський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської округи, Київської області (1932—1937) та Житомирської області (1937—1962). Районний центр — село Словечне.

Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишніх Покалівської та Словечанської волостей Овруцького повіту.

З 22 вересня 1937 року став частиною новоутвореної Житомирської області.

Станом на 1 вересня 1946 року складався із 20 сільських рад, до складу яких входило 57 населених пунктів — 51 село та 6 хуторів. Сільські ради: Бігунська, Возничівська, Городецька, Заболотська, Кованська, Красилівська, Левковицька, Листвинська, Лучанківська, Можарівська, Нововелідницька, Прибитківська, Середньо-Руднянська, Словечанська, Сорокопенська, Тхорівська, Усівська, Хлуплянська, Червносільська та Черевківська.

З 11 серпня 1954 року кількість сільських рад було скорочено до 14 — ліквідовано Возничівську, Желонську, Кованську, Середньо-Руднянську, Сорокопенську та Червносільську сільські ради. А після 5 березня 1959 року сільських рад залишилося 10 — було ліквідовано Коптівщинську, Красилівську, Прибитківську та Тхоринську сільські ради

30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Овруцького району.

Джерела[ред. | ред. код]