Мушкет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мушкет
Зображення
Похідна робота Musketoond
CMNS: Мушкет у Вікісховищі
Мушкети

Мушкéт (італ. moschetto — «маленька муха, мошка») — ручна вогнепальна зброя з ґнотовим замком. Калібр — 20—23 мм, дальність стрільби — до 250 м. У Європі мушкети з'явилися вперше в Іспанії на початку XVI століття[1]: спочатку як важкий варіант аркебуза, здатний пробивати лати[2]. У кінці 17 — на початку 18 ст. замінені кременевими рушницями. В англомовних країнах мушкетами називалися всі гладкоствольні рушниці (англ. musket). У Російській імператорській армії мушкетами до 1810 року називалися кремінні рушниці драгунських полків, однакові з карабінами кірасирів[3].

Назва[ред. | ред. код]

Слово мушкет походить (через посередництво пол. muszkiet, нім. Muskete, фр. mousquet) від італ. moschetto («маленька муха, мошка», «арбалетна стріла», «мушкет»)[4]; першу згадку слова moschetto відносять до 1499 року[5]. В англійській мові словом musket після виходу з ужитку справжніх важких мушкетів аж до XIX століття продовжували називати всі гладкоствольні рушниці, внаслідок цього спостерігається змішування термінів arquebus і musket[6].

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Китайські мушкетери династії Мін (1368—1644) у тренувальному строї, замальовані Цзяо Ю, воєначальником 14-го ст. династії Мін

Аркебузи, що з'явилися в XV столітті, на початок XVI вже не могли пробивати вдосконалені обладунки. Збільшення калібру до 18 мм і ваги кулі до 50 г (проти 25 г в аркебуз)[7] вирішило проблему. Появу мушкета датують 1521 р.[7]. Озброєних мушкетами солдатів стали називати мушкетерами.

Внаслідок великої ваги (7-8 кг) мушкет використовувався зі сошкою (замість неї могли виступати також алебарди чи бердиші)[8]. Для зменшення сили відбою стрільці надівали на праве плече шкіряну подушку. Первісно на мушкетах застосовувався ґнотовий замок. Шведський король Густав II Адольф впровадив на них колісцевий замок, а також полегшив вагу (до 5 кг)[3], що уможливило обходитися без сошки. Вихід з ужитку важких обладунків зумовив зникнення мушкетів[9]. Наприкінці XVII століття мушкети були замінені кременевими рушницями[7] (фузеями). Мушкети московських стрільців мали вагу близько 6 кг (словом «мушкет» у Московській державі називали будь-яку рушницю іноземного виробництва)[3], наприкінці XVII ст. у новій петрівській армії на зміну їм прийшли легші фузеї з багнетами[3].

Мушкетерам радили брати приціл на рівні гомілок (при стрільбі по кінноті — на рівні грудей або ніг коня), оскільки під час пострілу відбій підіймав ствол догори і приціл у верхню частину тіла приводив до перельоту кулі над головою противника[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. «musket.» Britannica Concise Encyclopedia. Encyclopædia Britannica, Inc., 2006. Answers.com 06 Mar. 2008. http://www.answers.com/topic/musket [Архівовано 26 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  2. Arnold, Thomas (2001), The Renaissance at War, Cassell & Co, ISBN 0-304-35270-5
  3. а б в г Мушкет // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого[ru] [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Phillips, Henry Prataps (2016). The History and Chronology of Gunpowder and Gunpowder Weapons (c.1000 to 1850). Notion Press.  (англ.)
  6. Chase, Kenneth (2003). Firearms: A Global History to 1700. Cambridge University Press. ISBN 0-521-82274-2. 
  7. а б в Мушкет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. Бердыш // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого[ru] [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  9. Needham, Joseph (1986). Science & Civilisation in China. V:7: The Gunpowder Epic. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-30358-3. 
  10. 1647 годъ. Ученіе и хитрость ратнаго строенія пѣхотныхъ людей. — СПб. : Тип. «Бережливость», 1904. — С. 82-83. — 200 прим. (рос.)

Джерела та література[ред. | ред. код]