Смирнов Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смирнов Павло Васильович
рос. Павел Васильевич Смирнов
Народився 10 (22) жовтня 1894
село Костома Галицького повіту Костромської губернії, тепер Галицького району Костромської області, Російська Федерація
Помер 10 грудня 1954(1954-12-10) (60 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність військовослужбовець, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Павло Васильович Смирнов (22 жовтня 1894(18941022), село Костома Галицького повіту Костромської губернії, тепер Галицького району Костромської області, Російська Федерація — 10 грудня 1954, місто Москва) — радянський державний діяч, народний комісар м'ясної і молочної промисловості СРСР, народний комісар харчової промисловості РРФСР. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1939—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

Трудову діяльність розпочав у 1905 році учнем столярної майстерні в місті Архангельську. З 1907 року працював теслею і столяром у приватних підрядників в Санкт-Петербурзі.

У 1915—1917 роках служив у російській імператорській армії, рядовий. Учасник Першої світової війни, двічі був поранений.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У січні 1918 — листопаді 1919 року — голова правління Галицької повітової спілки споживчої кооперації Костромської губернії; заступник Галицького повітового продовольчого комісара, заступник начальника постійно діючого продовольчого загону в місті Галичі.

У листопаді 1919 — січні 1922 року — в Червоній армії: військовий комісар 31-го військово-будівельного загону в місті Пскові, начальник і військовий комісар 2-го управління військово-польових споруд Західного фронту в місті Вітебську.

Одночасно у 1920—1926 роках — слухач робітничого факультету імені М. Покровского при 1-му Московському університеті.

У січні 1922 — березні 1923 року — начальник відділу постачання Головного управління військового будівництва в Москві.

У 1923—1926 роках — інструктор, голова правління Бауманского районного товариства Московської спілки споживчих товариств.

У 1926—1930 роках — завідувач відділу швидкопсувних продуктів, завідувач м'ясного управління Московської спілки споживчих товариств; керуючий будівельного тресту; заступник голови правління Московської спілки споживчих товариств.

У 1930—1932 роках — студент будівельного факультету Промислової академії імені Сталіна в Москві.

У 1932—1935 роках — студент Московського інженерно-будівельного інституту.

У 1935—1937 роках — начальник і головний інженер будівництва Московського рибокомбінату Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У листопаді 1937 — січні 1938 року — заступник начальника Головного управління будівництва Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У грудні 1937 — липні 1938 року — заступник народного комісара харчової промисловості Російської РФСР.

У липні 1938 — січні 1939 року — народний комісар харчової промисловості Російської РФСР.

19 січня 1939 — 22 серпня 1946 року — народний комісар (з 19 березня 1946 року — міністр) м'ясної і молочної промисловості СРСР.

У жовтні 1946 — березні 1953 року — начальник Головного управління тваринницьких радгоспів Московської зони Міністерства м'ясної і молочної промисловості СРСР.

У травні 1953 — 10 грудня 1954 року — директор Державного інституту із проєктування підприємств м'ясної і молочної промисловості Міністерства легкої і харчової промисловості СРСР.

Помер 10 грудня 1954 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

  • військовий інженер І-го рангу

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]