Смірнов Сергій Геннадійович
| Смірнов Сергій Геннадійович | ||
|---|---|---|
 Старший прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 квітня 1975 Привільне Кримська область УРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (39 років) Новокатеринівка Донецька область Україна (загиблий у бою) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Генна́дійович Смірно́в (1975—2014) — український військовослужбовець, старший прапорщик Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Сергій Смірнов 26 квітня 1975 року в Красноперекопському районі Кримської області. Після проходження строкової служби в Збройних силах України закінчив школу прапорщиків, подальшу військову службу проходив у 51-й механізованій бригаді, яка базувалась у Володимирі-Волинському, на посаді старшини роти.[1] Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройної агресії Росії, зокрема у боях під Іловайськом. 29 серпня 2014 року, під час виходу з оточення, старшина роти загинув внаслідок обстрілу українських військових російськими військами біля села Новокатеринівка Старобешівського району, у так званому «зеленому коридорі». Тривалий час Сергій Смірнов вважався зниклим безвісти, були чутки про те, що він потрапив у полон до сепаратистів.[2] Тіло Сергія спочатку було поховано на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям разом з іншими невпізнаними воїнами.[1] Лише в травні 2015 року полеглий герой був упізнаний за результатами експертизи ДНК.[3][4]
Після ідентифікації тіло загиблого героя було урочисто перепоховане у Володимирі-Волинському 23 травня 2015 року. Прощання відбулось у Соборі Різдва Христового УПЦ КП, у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста включно з міським головою.[3][4]
Вдома у Сергія Смірнова залишились мати, дружина та дві дочки-школярки.[1] Донька Сергія Крістіна Смірнова — художниця, передає кошти від реалізації своїх творчих робіт на потреби інших дітей Небесного Легіону в рамках проекту волонтерського руху «Меценати для солдата». 28 вересня 2018 року в Луцьку було відкрито її персональну виставку «Відродження»[5].
Нагородження[ред. | ред. код]
- 22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Сергія Смірнова почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 13 жовтня 2016 року відбулося відкриття меморіальних дощок на честь Сергія Смірнова одразу в двох селах Володимир-Волинського району: на фасаді школи у селі Верба та у школі села Стенжаричі.[6]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 30
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[7]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Почесний громадянин Волині (посмертно)[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в З-під Іловайська у рідну землю після майже дев'яти місяців з часу загибелі. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Оновлений список зниклих волинських бійців. Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ а б Герой небесного батальйону: на Волині попрощалися із загиблим під Іловайськом. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ а б Володимир-Волинський: поховали Героя Сергія Смірнова. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ У Луцьку відкрили персональну виставку доньки загиблого солдата-атовця. ФОТО. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- ↑ На Волині на честь волинського бійця відкриють меморіальні дошки. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Герої не вмирають!
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Смірнов Сергій Геннадійович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Герої не вмирають! [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Старші прапорщики (Україна)
- Народились 26 квітня
- Народились 1975
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Красноперекопського району
- Учасники АТО родом з Криму
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані у Володимирі
- Почесні громадяни Володимира