Снігур Степан Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Снігур Степан Олексійович
Народження 25 листопада 1915(1915-11-25)
  Ріпинці
Смерть 16 березня 1995(1995-03-16) (79 років)
Alma mater Чернівецький університет
Рід діяльності педагог
письменник

Степан Олексійович Снігур (*25 листопада 1915(19151125), село Ріпинці, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — *16 березня 1995, місто Хотин Чернівецької області) — український письменник, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селянській сім'ї. Закінчив до війни педагогічний технікум у Кам'янці-Подільському, учительський інститут у Бердичеві, 1948 року — філологічний факультет Чернівецького університету. Учасник Великої Вітчизняної війни. Викладав українську мову та літературу на Поділлі (зокрема, до війни — у селі Гуменці Кам'янець-Подільського району) та Буковині. Жив у Хотині.

Творчість[ред.ред. код]

П'єси «Полум'яні серця» (1959), «Полум'я» (1963), книга нарисів «Юнь іде в життя» (1961), повісті «Альпійська троянда» (1973), «Буревій» (1976), «Татів наган» (1992), збірка оповідань і новел «Коли приходить любов» (1993). Роман-есе «Сповідь» залишився в рукопису.

Література[ред.ред. код]

  • СНІГУР Степан Олексійович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник Микола Богайчук — Чернівці: Букрек, 2005. - С. 253-254.
  • [Некролог] // Літературна Україна. — 1995. — 6 квітня. — С. 4.
  • Гусар Ю. Полум'яне серце Степана Снігура / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2010. - 29 жовтня (№ 82). - С. 3.