Сніцар Павло Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сніцар Павло Леонідович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник (посмертно)
Сніцар Павло Леонідович.jpg
Загальна інформація
Народження 10 липня 1976(1976-07-10)
Ульяновка
Смерть 23 липня 2014(2014-07-23) (38 років)
Лисичанськ, Луганська область, Україна
Поховання Кропивницький
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
21 ОБрОГП.png
 21 ОБрОГП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Павло́ Леоні́дович Сніцар — полковник (посмертно), командир Кіровоградського стрілецького батальйону (військова частина 3011), міністерство внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни

Життєпис[ред. | ред. код]

Військову службу розпочав солдатом, закінчив військове училище прикордонних військ. Кіровоградським батальйоном командував більше 10 років, підполковник. В грудні 2013-квітні 2014 з батальйоном був на Майдані.

В зоні бойових дій із батальйоном з весни 2014-го. Загинув 23 липня в часі боїв за визволення Лисичанська при спробі вивести з-під обстрілу терористів та порятувати поранених бійців Національної гвардії й Збройних сил України і полковника Олександра Радієвського. 29 липня 2014-го в Кіровограді відбулося останнє прощання.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Посмертно навічно зарахований до списку особового складу управління стрілецького батальйону окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України.

У вересні 2014-го УПЦ МП вручив вдові полковника орден Георгія Побідоносця.

Травнем 2015-го при вході до в/ч 3011 відкрито пам'ятну дошку на честь Павла Сніцаря. Вулицю, на якій знаходиться військова частина, перейменовано на вулицю Сніцаря.

Джерела[ред. | ред. код]