Сова-голконіг плямистоголова
| Сова-голконіг плямистоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ninox rudolfi Meyer, 1882 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ninox novaeseelandiae rudolfi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г плямистоголова[2] (Ninox rudolfi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь австрійського кронпринца Рудольфа[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 30-40 см, вага 222 г. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована білими плямами. Голова з боків темно-коричнева, над очима білуваті "брови". Підборіддя біле, решта нижньої частини тіла рудувато-коричнева, сильно поцяткована темними смужками. Очі карі, дзьоб жовтувато-коричневий, лапи густо оперені, пальці жовтуваті з чорнуватими кігтями. Голос — довга, скожа на кашель серія «kluck-kluck-kluck-kluck», кожен звук триває приблино 0,23 секунди.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Плямистоголові сови-голконоги є ендеміками острова Сумба в архіпелазі Малих Зондських островів. Вони живуть в мусонних і вологих тропічних лісах, на узліссях і в мангрових заростях, на висоті до 930 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками до 4 птахів. Живляться переважно комахами.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція плямистоголових сов-голконогів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox rudolfi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 28 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 341. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |