Рудольф (кронпринц Австрії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудольф
Mayerling10.jpg
Народився 21 серпня 1858(1858-08-21)[1][2]
Лаксенбург, Медлінг (округ), Австрія
Помер 30 січня 1889(1889-01-30)[1][2] (30 років)
Маєрлінг[d], Alland[d], Баден, Австрія
Поховання
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність офіцер[1] і натураліст[d][1]
Титул престолонаслідник[d]
Конфесія Римо-католицька церква і католицтво
Батько Франц Йосиф I
Мати Єлизавета Баварська
Рід Лотаринзький дім
Брати, сестри  • Ґізела Австрійська
 • Марія Валерія Австрійська
 • Софія Австрійська
У шлюбі з Стефанія Бельгійська
Діти Єлизавета Марія Австрійська[d]
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Андрія Первозванного
Королівський угорський орден Святого Стефана
Орден підв'язки
Орден Чорного орла
Орден Слона
Вищий орден Святого Благовіщення орден Святих Маврикія та Лазаря орден Корони Італії

Орден Леопольда I

Орден Серафимів

почесний доктор[d]

[3]

Рудо́льф (1858 — 1889) — ерцгерцог, австро-угорський престолонаслідник, єдиний син цісаря Франца Йосифа і Єлизавети Баварської. Був названий на честь першого імператора Священної Римської імперії з династії Габсбургів — Рудольфа І

Біографія[ред.ред. код]

Рудольф у військовій формі. 1861
Рудольф і Стефанія
Франц Йосиф з родиною
Баронеса Марія Вечера
Поховання Рудольфа. 1889
Надгробки Франца Йосифа, СіСі, Рудольфа

Був третьою дитиною і єдиними сином цісаря. У дитинстві переважно знаходився під наглядом вихователів, оскільки батько займався державними справами, а матір собою. Після завершення навчання 24 червня 1877 розпочав службу у війську як командир 36 полку піхоти у Празі, згодом Відні.

10 травня 1881 одружився з бельгійською принцесою Стефанією Клотильдою Кобург[4], донькою короля Бельгії Леопольда II і Марії Генрієти Австрійської[5]. У шлюбі народилась 21 вересня 1883 єдина донька Єлизавета Марія Габсбург[6](1883—1963).

Рудольф мав неврівноважений характер, любив подорожувати, описувати побачене, зловживав алкоголем, позашлюбними зав'язками, що викликало невдоволення Франца Йосифа, призводило до сварок з дружиною.

На відміну від батька був ліберальних поглядів, ставився прихильно до порозуміння з Францією і критично — до урядової системи в Австрії, тому був популярний серед неповноправних народів Австро-Угорщини, у тому числі й серед українців. Мріяв про велику Австрію у європейській політиці, соціальний переворот, що викликало незадоволення при дворі.

Наклав на себе руки в Маєрлінгу біля Відня разом з баронесою Марією Вечера, що стало темою багатьох легенд.

На честь Рудольфа було названо декілька лікарень у Австрії, знято декілька кінофільмів, написано книжок.

Фільмографія[ред.ред. код]

На тему життя Рудольфа загалом знято 27 художніх фільмів і 2 телесеріали, зокрема:

Література[ред.ред. код]

  • Schloss Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H./Bundesmobilienverwaltung (Hrsg.): «Kronprinz Rudolf — Lebensspuren.» Info-Mappe (Beschriftungs- und Kapiteltexte) zur Ausstellung vom 21. August 2008 bis 30. Jänner 2009 im Hofmobiliendepot (PDF; 451 kB). (нім.)
  • Jean-Paul Bled: Kronprinz Rudolf. Wien: Böhlau 2006, ISBN 3-205-05238-2 (нім.)
  • Sigrid-Maria Größing: Rudolf. Herzensbrecher, Freigeist, Psychopath. A & M, Salzburg 2006, ISBN 3-902509-23-6 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Amalthea, Wien 2005, ISBN 3-85002-540-3. (als Taschenbuch: Piper, München 2006, ISBN 3-492-24572-2) (нім.)
  • Peter Urbanitsch: Rudolf Franz Carl Joseph, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 181 f. (Digitalisat) (нім.)
  • Georg Markus: Kriminalfall Mayerling. Leben und Sterben der Mary Vetsera. Mit neuen Gutachten nach dem Grabraub. Wien/ München 1993 (нім.)
  • Friedrich Weissensteiner (Hrsg.): Lieber Rudolf. Briefe von Kaiser Franz Joseph und Elisabeth an ihren Sohn. Ueberreuter, Wien 1991, ISBN 3-8000-3374-7 (нім.)
  • Rudolf. Ein Leben im Schatten von Mayerling. Ausstellungskatalog, Wien 1990 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Rudolf. Majestät, ich warne Sie…, Geheime und private Schriften. Wien/ München 1979 (нім.)
  • Oscar von Mitis: Das Leben des Kronprinzen Rudolf. Leipzig 1928 (нім.)
  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rudolph Franz Karl Joseph. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, S. 145 f (нім.)

Нагороди[ред.ред. код]

Рудольф Габсбург був кавалером орденів:

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]