Рудольф (кронпринц Австрії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Габсбург-Лотаринзький
нім. Rudolf Franz Karl Joseph von Österreich-Ungarn
Crownprince rudolf 1889.png
Народився 21 серпня 1858(1858-08-21)
Лаксенбург
Помер 30 січня 1889(1889-01-30) (30 років)
Майєрлінг
·вогнепальне поранення
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина
Діяльність офіцер, натураліст
Членство Угорська академія наук
Титул кронпринц
Конфесія Римо-католицька церква і католицтво
Рід Лотаринзький дім
Батько Франц Йосиф I
Мати Єлизавета Баварська
Брати, сестри  • Ґізела Австрійська, Марія Валерія Австрійська і Софія Австрійська
У шлюбі з Стефанія Бельгійська
Діти Єлизавета Марія Австрійська[d]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Серафимів Орден Леопольда I Королівський угорський орден Святого Стефана Орден Золотого руна орден Підв'язки орден Чорного орла орден Слона Вищий орден Святого Благовіщення орден Святих Маврикія та Лазаря орден Корони Італії

почесний доктор[d]

Рудо́льф Габсбург-Лотаринзький (21 серпня 1858, Лаксенбург, Нижня Австрія — 30 січня 1889, Майєрлінг) — ерцгерцог, австро-угорський престолонаслідник, єдиний син цісаря Франца Йосифа і Єлизавети Баварської. Був названий на честь першого імператора Священної Римської імперії з династії Габсбургів — Рудольфа І

Біографія[ред. | ред. код]

Був третьою дитиною і єдиними сином цісаря. У дитинстві переважно знаходився під наглядом вихователів, оскільки батько займався державними справами, а матір собою. Після завершення навчання 24 червня 1877 року призваний на військову службу як командир 36 полку піхоти у Празі, згодом Відні.

10 травня 1881 року одружився з бельгійською принцесою Стефанією Клотильдою Кобург, донькою короля Бельгії Леопольда II та Марії Генрієти Австрійської. 21 вересня 1883 року у шлюбі народилася єдина донька Єлизавета Марія Габсбург[1].

Рудольф мав неврівноважений характер, любив подорожувати, описувати побачене, зловживав спиртними напоями, позашлюбними зав'язками, що викликало невдоволення Франца Йосифа, призводило до сварок з дружиною.

На відміну від батька був ліберальних поглядів, ставився прихильно до порозуміння з Францією і критично — до урядової системи в Австрії, тому був популярний серед неповноправних народів Австро-Угорщини, у тому числі й серед українців. Мріяв про велику Австрію у європейській політиці, соціальний переворот, що викликало незадоволення при дворі.

Наклав на себе руки у замку Маєрлінг разом з баронесою Марією Вечерою, що стало темою багатьох легенд.

Вшанування[ред. | ред. код]

На честь Рудольфа було названо декілька лікарень у Австрії. Ще за життя кронпринца Рудольфа, 1881 року його ім'ям було названо цісарсько-королівську гімназію у Бродах. Повна назва «Ц. К. вища реальна гімназія імені архікнязя Рудольфа» (нім. «R. R. Rudolfs Real — und Obergymnasium»), а на честь його дружини Стефанії Бельгійської було названо вулицю, що прямувала тоді від бродівської гімназії до центру міста. Про життя кронпринца Рудольфа відзнято декілька художніх кінострічок та написано книжок.

Фільмографія[ред. | ред. код]

На тему життя Рудольфа загалом знято 27 художніх фільмів і 2 телесеріали, зокрема:

Література[ред. | ред. код]

  • Schloss Schönbrunn Kultur — und Betriebsges.m.b.H./Bundesmobilienverwaltung (Hrsg.): «Kronprinz Rudolf — Lebensspuren» Info-Mappe (Beschriftungs- und Kapiteltexte) zur Ausstellung vom 21. August 2008 bis 30. Jänner 2009 im Hofmobiliendepot. (нім.)
  • Jean-Paul Bled: Kronprinz Rudolf. Wien: Böhlau 2006, ISBN 3-205-05238-2 (нім.)
  • Sigrid-Maria Größing: Rudolf. Herzensbrecher, Freigeist, Psychopath. A & M, Salzburg 2006, ISBN 3-902509-23-6 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Amalthea, Wien 2005, ISBN 3-85002-540-3. (als Taschenbuch: Piper, München 2006, ISBN 3-492-24572-2) (нім.)
  • Peter Urbanitsch: Rudolf Franz Carl Joseph, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 181 f. (Digitalisat) (нім.)
  • Georg Markus: Kriminalfall Mayerling. Leben und Sterben der Mary Vetsera. Mit neuen Gutachten nach dem Grabraub. Wien/ München 1993 (нім.)
  • Friedrich Weissensteiner (Hrsg.): Lieber Rudolf. Briefe von Kaiser Franz Joseph und Elisabeth an ihren Sohn. Ueberreuter, Wien 1991, ISBN 3-8000-3374-7 (нім.)
  • Rudolf. Ein Leben im Schatten von Mayerling. Ausstellungskatalog, Wien 1990 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Rudolf. Majestät, ich warne Sie…, Geheime und private Schriften. Wien/ München 1979 (нім.)
  • Oscar von Mitis: Das Leben des Kronprinzen Rudolf. Leipzig 1928 (нім.)
  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rudolph Franz Karl Joseph. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, S. 145 f (нім.)

Нагороди[ред. | ред. код]

Рудольф Габсбург був кавалером орденів:

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]