Бенуа Сокаль
Бенуа Сокаль | |
---|---|
фр. Benoît Sokal | |
Ім'я при народженні | фр. Benoît André Sokal[1] |
Народився | 28 червня 1954[3][4][…] Схарбек, Брюссельський столичний регіон, Бельгія[1] |
Помер | 28 травня 2021[2][1] (66 років) Вітрі-ле-Реймс, Марна, Франція[1][6][7] ·хвороба[8] |
Країна | Бельгія[9] Франція |
Діяльність | художник коміксів, письменник, video game designer, унаочнювач, карикатурист, сценарист коміксів, режисер, сценарист комп'ютерних ігор |
Галузь | комікс[10], образотворче мистецтво[10] і відеогра |
Alma mater | Institut Saint-Lucd[11][12][13] |
Знання мов | французька[10][14] |
Заклад | À Suivred і Microids |
Magnum opus | Inspector Canardod, Le Vieil Homme qui n'écrivait plusd і Aquaricad |
Нагороди | |
IMDb | ID 1785811 |
|
Бенуа́ Соќа́ль (фр. Benoît Sokal; 28 червня 1954, Брюссель, Бельгія — 28 травня 2021) — художник коміксів і автор таких ігор як: Amerzone, серії Syberia, Paradise, Sinking Island. Найзнаніший як творець культового квесту «Syberia».
У 1974 році закінчив Інститут Св. Люка в Брюсселі. Має корені з України.[15]. Один з провідних європейських авторів, що працюють в жанрі графічної новели. Був серед перших, хто почав розфарбовувати свої картини за допомогою комп'ютера. З 1996 року почав працювати з 3D-графікою.
Вперше заявив про себе у світі комп'ютерних ігор проєктом Amerzone, що отримав на фестивалі «Imagina'99» престижну премію «PixelINA Award». Сокаль брав участь у всіх стадіях створення гри: графіка, діалоги і загальне керівництво проєктом.
У листопаді 1999 року Сокаль опублікував колекцію начерків та ескізів до цієї гри, назвавши книгу «Свідчення дослідника» (фр. «Le testament de l'explorateur»).
У 2001 році розпочав керувати роботою над новим проєктом — комп'ютерною грою «Syberia», виданої згодом компанією «Microïds» і що отримала безліч нагород в усьому світі.
Надалі Сокаль організував власну компанію «White Birds Productions», яка в 2006 році випустила свою першу гру — «Paradise». У квітні 2009 року заявив про початок робіт над продовженням серіалу Syberia — грою Syberia III.
Свій шлях у мистецтві Бенуа почав з французького журналу «A Suivre», в якому публікувалися комікси про інспектора Канардо. Цього незвичайного героя, що перетворився майже на символ, придумав і намалював молодий Сокаль. Перекладені більш ніж на 10 мов і опубліковані видавництвом Casterman, збірники коміксів про Канардо завоювали у всій Європі величезну популярність. Знайомство Бенуа з комп'ютерною графікою почалося тільки в 90-х роках двадцятого сторіччя.
Спершу він почав обробляти свої нариси в редакторі Photoshop, а в 1994 році серйозно захопився тривимірною графікою і моделюванням.
Першим інтерактивним проєктом Сокаля став Amerzone. Цьому проєкту він присвятив близько чотирьох років своєї роботи, заслужено отримавши Премію Pixel-INA, в категорії «Ігри» на фестивалі Imagina 99. Бенуа Сокаль став, без сумніву, першим автором коміксів, який розробив і застосував систему створення відеоігор.
Після успішного дебюту Бенуа продовжив кар'єру розробника у стінах компанії Microïds, і в 2002 році з-під його пера вийшла Syberia, що принесла своєму творцю світову популярність. На відміну від інших авторів, він брав дуже активну участь в роботі над кожним етапом створення Syberia: розробка, графіка, діалоги. У 2002 році Phenix Awards в області відеоігор визнає Бенуа Сокаля «людиною року». У листопаді того ж року у співпраці з Жераром Лемарен він публікує у видавництві Casterman книгу «Syberia. Естетика ігри», яка одночасно стала збіркою малюнків і філософських нарисів, присвячених відеогрі. У 2002 році Syberia була визнана в США пригодницької грою року. У квітні 2004 року вийшла у світ Syberia 2, продовження і завершення пригод Кейт Вокер в країні Syberia.
У 2004 році співпраця сценариста та письменника з Microïds припинилася. За рік до цього Бенуа разом з найближчими товаришами, Олівером Фонтіне, Жаном-Філіпом Мессіаном і Майклом Бемсом, заснував власну студію White Birds Productions, яка була закрита в 2011 році через банкрутство.
За час свого існування компанія випустила такі проєкти, як:
У вільний час Бенуа захоплюється риболовлею. Хоча Сокаль знаний як художник, дизайнер і сценарист, його «блакитна мрія» — зняти свій фільм.
Помер 28 травня 2021 року після довготривалої боротьби з хворобою.[16]
Всі перелічені нижче комікси, а також артбуки були видані видавництвом Casterman, за винятком Silence, on tue!, яка була видана Nathan.
- з 1978: Inspector Canardo - було видано двадцять шість альбомів, у тому числі десять у співпраці з Паскалем Ренолдом.
- 1988: Sanguine - у співпраці з Аленом Попульєром
- 1990: Silence, on tue! - у співпраці з Франсуа Рів’є
- 1996: Le Vieil Homme qui n'Écrivait Plus
- 2005-2007: Paradise - 4 томи, серія коміксів, за якою також була створена відеогра, сценарист Бенуа Сокаль, художники Брайс Бінгоно та Жан-Франсуа Брукнер
- 2010-2014: Kraa - 3 томи
- 2017: Aquarica - коміксова адаптація запланованого однойменного художнього фільму. Розроблена у співпраці з Франсуа Шуйтеном
- 1999: Amerzone: Souvenirs d'une expédition - Бенуа Сокаль
- 2002: Syberia: Esthétique du jeu - Бенуа Сокаль та Жерар Лемаріє
- 2006: Lost Paradise of Maurania - Бенуа Сокаль та Жерар Пангон
- 2017: Tout l'art de Syberia - Бенуа Сокаль та Себастьян Флох
- 1999 - Amerzone
- 2002 - Syberia
- 2004 - Syberia II
- 2006 - Paradise
- 2007 - Sinking Island
- 2017 - Syberia III
- 2022 - Syberia: The World Before
- ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
- ↑ а б Mourning Benoît Sokal
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115274448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
- ↑ https://www.comics.org/creator/996/
- ↑ https://www.noosfere.org/livres/auteur.asp?numauteur=2147210322
- ↑ https://www.tf1info.fr/culture/benoit-sokal-dessinateur-belge-et-createur-de-l-inspecteur-canardo-est-mort-2187392.html
- ↑ RKDartists
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.actuabd.com/Alain-Goffin-J-etais-plus-attire-par-le-graphisme-la-typo-la-video-l-animation
- ↑ https://www.actuabd.com/Deces-de-Benoit-Sokal-le-createur-de-Canardo-et-du-jeu-video-Syberia
- ↑ http://bdzoom.com/168010/patrimoine/benoit-sokal-disparition-d%E2%80%99un-auteur-multimedia/
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Microids (29 травня 2021). Mourning Benoît Sokal. Microids (брит.). Архів оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
Офіційний сайт [Архівовано 16 квітня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)