Соловйов Євген Сергійович
| Соловйов Євген Сергійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Майор | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження |
9 квітня 1990 (34 роки) Чорнобаївка; Херсонська область | ||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Alma Mater | Харківський університет повітряних сил України імені Івана Кожедуба | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби | 2011- | ||||
| Приналежність |
Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||||
| Рід військ |
 Армійська авіація | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви |
Миротворча операція у ДР Конго Війна на сході України * Бої за Савур-Могилу (2014) Миротворча місія в Ліберії | ||||
| Командування | |||||
| заступник командира вертолітної ескадрильї з МПЗ | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Євге́н Сергі́йович Соловйо́в (народився 9 квітня 1990) — майор Збройних сил України, військовий льотчик 1-го класу, миротворець, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1990 року. Дідусь — авіатор, ветеран війни в Афганістані; дядько — борттехнік; батько — інженер авіаційного обладнання. Дитинство Євгена пройшло на аеродромах і в гарнізонах.[1]
Після закінчення, з відзнакою, авіаційного вишу розпочав службу в 11-ій окремій бригаді армійської авіації, в/ч А1604, авіабаза Чорнобаївка, Херсонська область. Вже за три місяці служби став командиром вертольоту Мі-8. За рік в складі українського миротворчого контингенту полетів у Конго, де виконував завдання в умовах високих температур, розрідженого повітря, небезпечних гір. Повернувся у травні 2014 року.
Влітку 2014, у зв'язку з російською збройною агресією проти України, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, брав участь у бойових діях, займався евакуацією поранених на вертольоті Мі-8, зокрема в районі Савур-могили.
2018 року виконував завдання в складі 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії.
Призначений на посаду заступника командира вертолітної ескадрильї з МПЗ[2].
На червень 2023 року — заступник командика вертольотної ескадрилії Повітряних сил ЗСУ.[1] Виконав більше 100 бойових вильотів з метою ураження живої сили та техніки противника, пунктів управління, логістичних центрів. Завдяки мужнім діям Євгена Соловйова у складі екіпажу літаків СУ-24М було знищено значну кількість живої сили й техніки противника[3].
Особиста інформація[ред. | ред. код]
Мешкає у Херсоні.
Одружений, має сина (2016 року народження)[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (31 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в СОЛОВЙОВ: ШТУРМ ЗМІЇНОГО/У ЧОМУ СЕКРЕТ ЧОРНОБАЇВКИ/ПІДБИЛИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ З АЗОВСТАЛІ/ENG SUB (uk-UA) , процитовано 30 червня 2023
- ↑ Декларація за 2018 рік. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ У День захисників і захисниць України Президент вручив ордени «Золота Зірка», відзнаки «Хрест бойових заслуг» і присвоїв почесні найменування військовим частинам // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2022 року № 707/2022 «Про присвоєння звання Є.Соловйову Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 24 квітня 2022 року № 272/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Коли повертався із заблокованого Маріуполя, у двигун вертольота влучила ракета, але не здетонувала… — Герой України Євген Соловйов // «АрміяІнформ». — 2022. — 18 жовтня.
- А. Олехнович, Євген Соловйов: «Ми рвали полин і засипали його в кабіну, аби хоч трохи перебити запах від тіл загиблих» // «Голос України». — 2019. — 9 квітня.
- Євген Соловйов дивом залишився живим при падінні гелікоптера в Конго // «АрміяІнформ». — 2019. — 15 липня.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Море. Битва за острів Зміїний» на YouTube // Головне управління розвідки МО України. — 2023. — 16 березня.
- Авіапрорив на Азовсталь. Небо на YouTube // Головне управління розвідки МО України. — 2023. — 9 березня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Майори (Україна)
- Народились 9 квітня
- Народились 1990
- Військовики 11-ї окремої бригади армійської авіації
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені пам'ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Українські військові льотчики
- Українські миротворці