Солодуб Петро Кирилович
| Петро Солодуб | |
|---|---|
| Солодуб Петро Кирилович | |
| Народився | 1893 Заслав, Волинська губернія |
| Помер | 3 листопада 1937 Сандармох (Карелія) ·розстріл |
| Поховання | Сандармох |
| Громадянство | |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Посада | начальник сектору планування Наркомату важкої промисловості СРСР. |
| Військове звання | |
| Партія | ВКП(б) |
| У шлюбі з | Солодуб Віра Миколаївна |
Петро́ Кири́лович Солоду́б (1893, Заслав, Волинська губернія — 3 листопада 1937, Сандармох, СРСР) — політичний діяч УНР та СРСР, депутат Трудового конгресу України, в.о. командуючого Червоної Української Галицької армії (1920), Член ВУЦВК.
Штабс-капітан Російської імператорської армії. Інженер-економіст.
Член ПСР, УПСР, у 1919—1933 роках — ВКП(б).
1919 року обраний депутатом Трудового конгресу України від селян Ізяславського повіту Волинської губернії.
Служив у РСЧА, був начальником Школи червоних старшин. Помічник командувача ЧУГА в 1920 р.[1].
Був керуючим справами РНК УСРР (1920–1923), очолював Всеукраїнське правління державного страхування (Укрдержстрах) (з 1923 року), член державної комісії для встановлення єдиного правопису української мови (з 1925), був членом колегії Наркомату фінансів УСРР (на 1926 рік), Вищої технічної ради ВРНГ СРСР, Науково-технічного комітету машинобудування та військової промисловості.
Працював у Державному інституті проектування металургійних заводів. Доцент Політехнічного інституту в Ленінграді. Згодом у Москві — начальник сектору планування Наркомату важкої промисловості СРСР (1931–1933).
У травні 1933 року заарештований за звинуваченням в участі в УВО. Засуджений Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 року за статтями 58-4-11 КК УСРР на 10 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»), працював діловодом фінансової частини.
Особливою трійкою Управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 року засуджений до найвищої кари.
Розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія).
Реабілітований Верховним судом СРСР (18.07.1956). Президією Архангельського обласного суду 19 квітня 1957 року постанова трійки УНКВС Ленінградської області від 9 жовтня 1937 року скасована, справу припинено за недоведеністю складу злочину.
- Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917-1941 рр.: джерелознавче дослідження. Вид. 2-е, випр., доп. / Пер. сл. І. М. Дзюби. К.: Пенмен, 2017. 768 с.
- Виговський М. Петро Солодуб: маловідомий заступник наркома освіти УСРР / М. Виговський // Історичний журнал. – 2003. – № 4-5. – С. 71-76.
- Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 323.
- Сергій Шевченко. Випускник «соловецької академії»
- Власенко І. С. Листи Олександра Шумського із заслання (із фондів ЦДАГО України)
- ВИПИСКА З РОЗСТРІЛЬНИХ ПРОТОКОЛІВ (подано за Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. В трьох томах, Київ : Сфера, 1997.)
- Національний банк репресованих. Запис № 199545
- Списки жертв (рос.)
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
