Солодуб Петро Кирилович
| Солодуб Петро Кирилович | |
|---|---|
| Народився |
1893 Заслав, Волинська губернія |
| Помер |
3 листопада 1937 Сандармох (Карелія) |
| Поховання | Сандармох |
| Громадянство |
 Російська імперія, .svg){kind=small} УНР,  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Посада | начальник сектору планування Наркомату важкої промисловості СРСР. |
| Партія | ВКП(б) |
Петро́ Кири́лович Солоду́б (1893, Заслав, Волинська губернія — 3 листопада 1937, Сандармох, СРСР) — політичний діяч УНР та СРСР, депутат Трудового конгресу України.
Штабскапітан Російської імператорської армії.
Член ПСР, УПСР, у 1919—1933 роках — ВКП(б).
Помічник командувача Галицької армії[1].
1919 року обраний депутатом Трудового конгресу України від селян Ізяславського повіту Волинської губернії.
Служив у РСЧА, був начальником Школи червоних старшин. Інженер-економіст[2].
Був керуючим справами РНК УСРР (1920–1923), очолював Укрдержстрах (з 1923 року), член державної комісії для встановлення єдиного правопису української мови (з 1925), був членом колегії Наркомату фінансів УСРР, Вищої технічної ради ВРНГ СРСР, Науково-технічного комітету машинобудування та військової промисловості. Працював у Державному інституті проєктування металургійних заводів. Доцент Політехнічного інституту в Ленінграді. Згодом у Москві — начальник сектору планування Наркомату важкої промисловості СРСР (1931–1933).
У травні 1933 року заарештований за звинуваченням в участі в УВО. Засуджений Колегією ОГПУ 5 вересня 1933 року за статтями 58-4-11 КК УСРР на 10 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання у Соловках (табірний пункт «Кремль»), працював діловодом фінансової частини. Особливою трійкою Управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 року засуджений до найвищої кари. Розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія).
Реабілітований Верховним судом СРСР (18.07.1956). Президією Архангельського обласного суду 19 квітня 1957 року постанова трійки УНКВС Ленінградської області від 9 жовтня 1937 року скасована, справу припинено за недоведеністю складу злочину.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 323.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України
- ↑ Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 322
Посилання[ред. | ред. код]
- Сергій Шевченко. Випускник «соловецької академії»
- Власенко І. С. Листи Олександра Шумського із заслання (із фондів ЦДАГО України)
- ВИПИСКА З РОЗСТРІЛЬНИХ ПРОТОКОЛІВ (подано за Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. В трьох томах, Київ : Сфера, 1997.)
- Національний банк репресованих. Запис № 199545
- Списки жертв (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
