Солочин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Солочин
Герб Прапор
Вигляд с. Солочин з гори
Вигляд с. Солочин з гори
Вигляд с. Солочин з гори
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Свалявський район
Рада Солочинська сільська рада
Основні дані
Населення 1111
Площа 1,317 км²
Густота населення 843,58 осіб/км²
Поштовий індекс 89321
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°36′01″ пн. ш. 22°57′23″ сх. д. / 48.60028° пн. ш. 22.95639° сх. д. / 48.60028; 22.95639Координати: 48°36′01″ пн. ш. 22°57′23″ сх. д. / 48.60028° пн. ш. 22.95639° сх. д. / 48.60028; 22.95639
Середня висота
над рівнем моря 		286 м
Водойми Пиня, Тесанек
Місцева влада
Адреса ради 89321, с. Солочин, 241
Карта
Солочин. Карта розташування: Україна
Солочин
Солочин
Солочин. Карта розташування: Закарпатська область
Солочин
Солочин
Мапа
Мапа

CMNS: Солочин у Вікісховищі

Солочи́н — село в Україні, в Закарпатській області, Свалявському районі.

Географія

Село Солочин розташоване за 7 км на північ від районного центру і залізничної станції Свалява, неподалік від автомагістралі Чоп-Львів-Київ. Лежить між мальовничими горами Крехая (на сході) і Тесаник (на заході), в тісній каменистій долині гірського бурхливого потоку Тесанек, який витікає з підніжжя гори вулканічного походження Тесаник, і вливається в річку Пиня. У селі та довкола нього — багата рослинність та цілющі мінеральні води. Висота місцевості близько 340 метрів над рівнем моря. Ця територія цікава тим, що в ур. Буковина лежало дуже багато каменів-валунів. Ці каміння-валуни є історичним доказом, що гора Тесаник вулканічного походження.

Назва

Назва Солочин походить від слів «Солоч», що означає «сіль» та «солончак» — солончаковий ґрунт, який є у великій кількості на території села.

Історія

Заселення людей на території села Солочин припадає ще до бронзового віку в період 1-2 століття до нашої ери. Про це підтверджують розкопки, проведені 1930 року археологічною експедицією Земського музею ім..Леготського, що знаходився в м. Мукачево. У могилах, розкопках 1,5 км від села в ур. Пласнини, знайдена жіноча прикраси, предмети побуту.

З історії відомо, що село Солочин вперше згадане в 1430 році, яке тоді було власністю Другетів-вихідців з Італії. Перепис населення був проведений в Солочині у 1600 р. Цього ж року в Солочині поселився піп і два дяки. За даним перепису налічувалось 33- кріпаки,63-юнаки, 11-коней, 142 — рогатої худоби, 168-овець,79-свиней, 24-вулики бджіл. «Конесом», що означає наглядачем, був Георгій Калабішка, який підчинявся Зузані Лоранонфілі із родини Другетів.

Зміна назв: у 1600-Szolocsina, 1610-ben Zolochin, 1630-Saloczina, 1645-Zsoloczina, 1773-Szolocsina, Solocţino, 1808- Szolocsina, Soločin, Soločina, 1851-Szolocsina, 1877-Szolocsina, Szolocsin, 1913-Királyfiszállás (назва села було змінено, щоб відзначити той факт, що тут кілька разів побував під час полювання на спадкоємець трону Рудольф)., 1925-Soločina, 1930-Soločin, 1944-Szolocsina, Солочинъ, 1983-Солочин.

В 1791 р. побудована в селі дерев'яна церква в урочищі Мазанчиному, яка була до 1868 р. Кажуть, що вона згоріла. В 1868 р. збудована нова церква, яка стоїть ще й понині.

Національно-визвольна війна 1703—1711 рр. під проводом трансільванського князя Ференці ІІ Раковці також торкнулася знедоленого села. У загонах повстанців-куруців було чимало Солочинців. З 29 лютого по 3 березня 1711 року в селі переховувались від австрійських властей сил угорського короля Ференц Раковці і його помічник Ван Адам. Про перебування королівського сина у Солочині свідчило вирізьблене його ім'я на дерев'яному столі. Переховувався у сім'ї Петрусів. Втікаючи від австрійських властей щоб перехитрити їх, Ференц Раковці обернув підкови навпаки.

В 1772—1774 рр. проведена земельна урбаніальна реформа дала можливість одержати додаткові наділи землі. Граф Шенборн розділяє урочища Біласовиці та Реформ. У 1857 р. в селі при дерев'яній церкві організована церковна школа. В 1905 р. школа стає державною в приватному будинку Бочко, яка потім перейшла до Михайла Туряниці.

в ур. Буковина лежало дуже багато каменів-валунів. Ці каміння-валуни є історичним доказом, що гора Тесаник вулканічного походження.

Цей грунт дуже насичений мінеральними водами, яких налічується тут 15 джерел. Більша частина вод знаходиться на початку села. Також у підніжжі гори Тесаник є джерело цілющої сірко-водневої води.

В урочищі Біласовиця знаходиться джерело мінеральної води «Вовків квас».

За часів Австро-Угорщини Чехії цією мінеральною водою керував єврей Вовк так в народі і залишилася назва «Вовків квас». Дещо раніше ця вода називалась «Панонія». Колись цю мін. воду там і розливали в пляшки і вивозили в Австрію, Мадярщину.

Туризм

Гірськолижний витяг. Загальна довжина солочинських трас — 1 000 м, ширина — 50 м. Перепад висот не перевищує 200 м, витяг підійме вас на висоту 860 м. До послуг туристів 1 бугельний витяг плюс 2 мультиліфти на 300 і 400 м. Траси підготовані ратраком.

На території села розташовані санаторії «Квітка Полонини», «Кришталеве джерело», де покращують своє здоров'я з допомогою мінеральної води люди з усіх куточків України та інших країн.

Пам'ятки

  • 10 листопада 2020 року, скульптор Роман Мурник разом з ковалем Степаном Руснаком встановили, з-за допомоги відомого закарпатського мецената Павла Ганинця, міні-скульптуру одному з найвідоміших туристів Закарпаття — принцу Рудольфу Габсбургу (одягнений у нижньоавстрійські шорти, альпійські черевики, принц сидить на символічному компасі).
  • Біля західної околиці села розташовані лісові заказники місцевого значення: «Тополина» і «Тесаник».

Персоналії

В селі народився член-кореспондент Академії Медичних Наук України, доктор медичних наук, професор Омелян Трохимович Михайленко (1933-1995) - визначний український акушер-гінеколог. Міні-скульптури Солочина


Василь Кобулей (народився та виріс в Солочині)- чехословацький військовий, полковник, один з ключових особ Східно-Карпатської операції та Моравсько-Остравської операції .


Галерея

Дивіться

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1003 особи, з яких 503 чоловіки та 500 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1205 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,55 %
російська 0,45 %

Примітки

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Закарпатська область Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солочин&oldid=39918184