Сороченська сільська рада
| Сороченська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Барашівський район Пулинський район | ||
| Адм. центр | с. Сорочень | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 11 серпня 1954 року | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 720 (1931) | ||
| Населені пункти | 1 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Сорочень, Барашівський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
| |||
Сороченська сільська рада (Сорочинська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Барашівському і Пулинському районах Коростенської і Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Сорочень.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
- с. Сорочень.
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 156 осіб, кількість дворів — 133[1].
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 802 особи[2].
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 720 осіб[3].
Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Створена 1923 року в складі колоній Бобрицька Мар'янівка, Людвиківка, Сорочанка, Сорочин (Сорочень) та Ушично Барашівської волості Коростенського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Барашівського району Коростенської округи. 3 червня 1930 року включена до складу новоутвореного Пулинського німецького національного району. 17 жовтня 1935 року сільську раду передано до складу Барашівського району Київської області. Станом на 1 жовтня 1941 року колонії Бобрицька Мар'янівка, Людвиківка, Сорочанка та Ушично не перебували на обліку населених пунктів[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Барашівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Сорочень[5].
Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Сорочень приєднано до складу Ново-Олександрівської сільської ради Барашівського району Житомирської області[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 74. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 177, 205, 347, 451, 479, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 164. Процитовано 8 вересня 2023.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |