Сорочень
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 29 січня 2024.
| село Сорочень | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Громада | Барашівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 157 |
| Площа | 0,104 км² |
| Густота населення | 1509,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11264 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′30″ пн. ш. 28°07′59″ сх. д. / 50.62500° пн. ш. 28.13306° сх. д.Координати: 50°37′30″ пн. ш. 28°07′59″ сх. д. / 50.62500° пн. ш. 28.13306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
228 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11255 |
| Карта | |
  Сорочень | |
 Сорочень | |
| Мапа | |
| |
Соро́чень — село в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 157 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Колишня назва Сорочин, німецька колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 62 версти, від волості 13. Дворів 41, мешканців 232[1].
У селі у 1906—1910 роках збудована німецька церква[2][3].
У 1923—54 роках — адміністративний центр Сороченської сільської ради Барашівського району[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гац-Скаківська Анеля — українська майстриня різьби по дереву.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Німецька кірха -
Німецька кірха в Сорочні -
Внутришній вигляд кірхи -
Підземний льох німецької кірхи в Сорочні -
Німецьке кладовище в Сорочні
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Німецька Житомирщина.
- ↑ Українська Німеччина що зникла | Дерев'яна кірха в селі Сорочень
- ↑ Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 177. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||