Вільний затвор: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 14 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q166034
мНемає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
'''Ві́льний затво́р''' ({{lang-en|blowback}}, {{lang-ru|свободный затвор}}) — подовжньо-ковзаючий [[Затвор (зброя)|затвор]], не зчеплений з нерухомим [[Ствол (зброя)|стволом]] під час [[постріл]]у.
'''Ві́льний затво́р''' ({{lang-en|blowback}}, {{lang-ru|свободный затвор}}) — подовжньо-ковзаючий [[Затвор (зброя)|затвор]], не зчеплений з нерухомим [[Ствол (зброя)|стволом]] під час [[постріл]]у.


'''Віддача вільного затвора''' — принцип дії автоматики перезарядження [[вогнепальна зброя|вогнепальної зброї]], при якому подовжньо-ковзаючий затвор не зчеплений з нерухомим стволом, а його відхід назад при пострілі сповільнюється переважно за рахунок тертя стінок [[Гільза|гільзи]] о [[патронник]] і великою масою самого затвора. Вільний [[Затвор (зброя)|затвор]] конструктивно простіше за будь-який інший тип замикання ствола. Проте для нього характерні такі істотні недоліки, як зайва маса зброї, схильність до високого [[Скорострільність|темпу стрільби]] і збільшення коливань зброї при стрільбі чергами за рахунок швидкого зворотно-поступального руху масивного затвора і його [[удар]]ів в крайніх положеннях, що також сприяє прискореному зносу зброї. Схема з вільним затвором завдяки своїй простоті в минулому широко застосовувалася в пістолетах-кулеметах: досить назвати такі зразки, як [[MP-18]], [[Suomi-konepistooli M/31|«Суомі»]], [[MP-40]], [[ППШ]], [[STEN]], [[Uzi]] і багато інших.
'''Відбій вільного затвора''' — принцип дії автоматики перезарядження [[вогнепальна зброя|вогнепальної зброї]], при якому подовжньо-ковзаючий затвор не зчеплений з нерухомим стволом, а його відхід назад при пострілі сповільнюється переважно за рахунок тертя стінок [[Гільза|гільзи]] о [[патронник]] і великою масою самого затвора. Вільний [[Затвор (зброя)|затвор]] конструктивно простіше за будь-який інший тип замикання ствола. Проте для нього характерні такі істотні недоліки, як зайва маса зброї, схильність до високого [[Скорострільність|темпу стрільби]] і збільшення коливань зброї при стрільбі чергами за рахунок швидкого зворотно-поступального руху масивного затвора і його [[удар]]ів в крайніх положеннях, що також сприяє прискореному зносу зброї. Схема з вільним затвором завдяки своїй простоті в минулому широко застосовувалася в пістолетах-кулеметах: досить назвати такі зразки, як [[MP-18]], [[Suomi-konepistooli M/31|«Суомі»]], [[MP-40]], [[ППШ]], [[STEN]], [[Uzi]] і багато інших.


В даний час багато [[пістолет-кулемет|пістолети-кулеметів]] використовують досконаліші механізми з напіввільним затвором або навіть [[Відведення порохових газів|відведенням порохових газів]], хоча вільний затвор також зберігає велику популярність в конструкторів цього виду зброї.
В даний час багато [[пістолет-кулемет|пістолети-кулеметів]] використовують досконаліші механізми з напіввільним затвором або навіть [[Відведення порохових газів|відведенням порохових газів]], хоча вільний затвор також зберігає велику популярність в конструкторів цього виду зброї.

Версія за 20:28, 2 липня 2014

Принципова схема дії вільного затвору
Принцип дії вільного затвору німецького кулемету MG M.07/12 «Шварцлозе»
Робота вільного затвору на прикладі пістолета (схема).
I — положення перед пострілом;
II — тиск порохових газів перевищив тиск форсування, куля врізається в наріз ствола, але гільза, що утримується інертною масою затвора і тертям стінок, щільно притиснутих тиском до патронника, відходить назад лише на декілька міліметрів;
III — куля лишає ствол, гільза за цей же час вийшла з патронника лише своєю потовщеною частиною з основи;
IV, V — тиск в стволі падає, тертя в патроннику різко знижується, і гільза відходить назад під дією залишкового тиску і інерції, штовхаючи затвор, цим приводячи в дію автоматику перезарядження

Ві́льний затво́р (англ. blowback, рос. свободный затвор) — подовжньо-ковзаючий затвор, не зчеплений з нерухомим стволом під час пострілу.

Відбій вільного затвора — принцип дії автоматики перезарядження вогнепальної зброї, при якому подовжньо-ковзаючий затвор не зчеплений з нерухомим стволом, а його відхід назад при пострілі сповільнюється переважно за рахунок тертя стінок гільзи о патронник і великою масою самого затвора. Вільний затвор конструктивно простіше за будь-який інший тип замикання ствола. Проте для нього характерні такі істотні недоліки, як зайва маса зброї, схильність до високого темпу стрільби і збільшення коливань зброї при стрільбі чергами за рахунок швидкого зворотно-поступального руху масивного затвора і його ударів в крайніх положеннях, що також сприяє прискореному зносу зброї. Схема з вільним затвором завдяки своїй простоті в минулому широко застосовувалася в пістолетах-кулеметах: досить назвати такі зразки, як MP-18, «Суомі», MP-40, ППШ, STEN, Uzi і багато інших.

В даний час багато пістолети-кулеметів використовують досконаліші механізми з напіввільним затвором або навіть відведенням порохових газів, хоча вільний затвор також зберігає велику популярність в конструкторів цього виду зброї.

Крім того, вільний затвор дуже часто використовується в іншому типові зброї під пістолетний набій — пістолетах, зазвичай — що використовують порівняно малопотужні набої (ПМ, АПС, ПСМ, «Браунінг» тощо), оскільки маса кожуху-затвору пістолета зазвичай виходить набагато менше, ніж може важити затвор пістолета-кулемета. Нарешті, вільний затвор як правило мають самозарядні мисливські рушниці і карабіни під малокаліберний набій кільцевого займання, наприклад ТОЗ 99, Ruger 10/22 і аналогічні.

Вживання даної схеми в інших типах зброї носить як правило лише епізодичний характер.

Див. також

Посилання

Література

  • Теория и расчёт автоматического оружия. Пенза, 1997.
  • Благонравов А. А. — Основы проектирования автоматического оружия. М.: Оборонгиз, 1940.
  • Кириллов В. М. — Основы устройства и проектирования стрелкового оружия. Пенза: Пензенское высшее артиллерийское инженерное училище, 1963.
  • Бабак Ф. К. — Основы стрелкового оружия. Спб.: Полигон, 2003.
  • Дмитриев Дж. — Submashine Gun Designer’s Handbook. Настольная книга разработчика пистолета-пулемёта (англ.).