MP-18

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MP-18
MP18VWM.jpg
MP-18
Тип: Пістолет-кулемет
Походження: Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій рейх
Історія служби
Термін використання 1918—1945
Використання у Рейхсвер, Вермахт
Війни Перша світова війна,
Друга світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Хуго Шмайссер
Розроблено 1917
Характеристики
Маса 4,18 (без магазина); 5,26 (споряджений)
Довжина 815 мм
Довжина ствола, мм: 200 мм
Тип боєприпасу 9×19 мм Парабелум
Калібр 9 мм
Механізм вільний затвор
Бойова скорострільність 450-500 постр./хв
Дульна швидкість 380 м/с
Прицільна дальність 200 м
Тип боєпостачання дисковий магазин "равлик" на 32 або прямий коробчатий магазин на 20 патронів

MP-18 — німецький пістолет-кулемет, кінця Першої світової війни. Пістолет-кулемет МР-18 / 1 (Maschinenpistole18 / 1) спочатку був призначений для озброєння спеціальних штурмових загонів і поліції. Запатентований у грудні 1917 року конструктором Хуго Шмайсером, фінансову підтримку якому при розробці його нового пістолета-кулемета надавав Теодор Бергманн.

Принцип дії[ред.ред. код]

MP-18 з магазином барабанного типу

Автоматика в МР-18 / 1 працює за рахунок вільного затвора. Канал ствола при пострілі замикається підпружиненим затвором. Ствол повністю закритий круглим сталевим кожухом з вентиляційними отворами. Ударно-спусковий механізм ударникового типу, дозволяє ведення тільки автоматичного вогню. Запобіжника як окремої деталі немає, але рукоятка зведення затвора заводиться в проріз в ствольній коробці, де і фіксується, залишаючи затвор у відкритому положенні. Приймач магазину розташований з лівого боку.

Живлення патронами здійснювалося або з прямих коробчатих магазинів на 20 патронів, або з дискового магазину системи Леєр на 32 патрони від артилерійської моделі пістолета Люгер-Парабелум Р08. Використовувався магазин барабанного типу зразка ТМ-08 системи Блюма на 32 патрони, який кріпиться ліворуч у довгій горловині. Ідея цього магазину в удосконаленому вигляді використовувалася в магазинах для пістолетів-кулеметів Томпсона, ППД-34/40, ППШ-41 та Suomi M/31 . Приціл відкритий, регульований. Регулювання прицільної дальності стрільби проводиться перекидним цілком на 100 або 200 метрів. Ложа і приклад пістолета — кулемета МР-18/1 дерев'яні, гвинтівкового типу.

Модифікації[ред.ред. код]

Bergmann МР-20[ред.ред. код]

Модифікація МР-18/I, що випускалася Swiss Industrial Company (SIG) на замовлення японської армії. Відрізняється від МР-18/I тим, що приймач магазину розташований знизу, а не ліворуч.

Bergmann МР-28/II[ред.ред. код]

Модифікація МР-18/1 з можливістю ведення одиночного й автоматичного вогню. Перевідник вогню розташований над прорізом спусковий скоби.

Таллінн-Арсенал модифікація МР-18/I[ред.ред. код]

Незначно модифікований МР-18/I (секторний приціл, інша форма головки рукоятки заряджання), що вироблявся в Естонії Талліннським збройовим заводом «Арсенал».

Німецький солдат, озброєний МР-18

Історія[ред.ред. код]

Після прийняття пістолета-кулемета на озброєння Німеччини в 1918 році, серійне виробництво МР-18/1 було налагоджено на заводі Waffenfabrik Theodor Bergmann. МР-18/1 були озброєні спеціальні штурмові загони, кожне відділення яких складалося з двох чоловік. Один з них озброювався МР-18/1, другий був озброєний гвинтівкою Mauser 98 і ніс запас патронів. Сумарний боєзапас такого відділення становив 2500 патронів 9×19 мм Парабелум.

Після поразки Німеччини в Першій світовій війни, за умовами Версальського договору від 11 листопада 1918 виробництво деяких видів озброєння в Німеччині було заборонено. У цей список потрапив і МР-18/1, але його виробляли до 1920 року як зброю для поліції, на виробництво якої не було таких істотних обмежень.

Після 1920 року виробництво МР-18/1 за ліцензією тривало в Швейцарії, на заводі Swiss Industrial Company (SIG) в місті Ньюхаусен.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Gotz, Hans Dieter,German Military Rifles and Machine Pistols, 1871–1945, Schiffer Publishing, Ltd. West Chester, Pennsylvania, 1990 (нім.)
  • Smith, WHB,Small arms of the world: the basic manual of military small arms, Harrisburg, Pa. : Stackpole Books, 1955 (англ.)
  • Günter Wollert; Reiner Lidschun; Wilfried Kopenhagen,Illustrierte Enzyklopädie der Schützenwaffen aus aller Welt: Schützenwaffen heute (1945–1985), Berlin: Militärverlag der Deutschen Demokratischen Republik, 1988 (нім.)
  • CLINTON EZELL, EDWARD Small arms of the world, Eleventh Edition, Arms & Armour Press, London, 1977 (англ.)