Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Зображення:Ottoman_Sultanate1453-1844.png замінене на Зображення:Fictitious_Ottoman_flag_2.png за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: [[:common
м →‎Джерела: категоризація
Рядок 35: Рядок 35:
[[Категорія:Війни Османської імперії]]
[[Категорія:Війни Османської імперії]]
[[Категорія:Війни Австрії]]
[[Категорія:Війни Австрії]]
[[Категорія:Війни Венеції]]

Версія за 18:47, 7 серпня 2017

Австро-турецька війна (1716-1718)

Дата: 1716-1718
Місце: Балканський півострів
Результат: Пожаревацький мир
Сторони
Австрійська імперія Османська імперія
Командувачі
Євгеній Савойський Дамат Сілахдар Алі-паша

Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.

Передісторія

В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.

Бойові дії

Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатньою для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись біля Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турків; великий візир був убитий в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турків, що вони зняли облогу з Корфу.

З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, і після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.

В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із Белграда, а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.

В травні 1718 року великим візиром став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.

Підсумки

Докладніше: Пожаревацький мир

За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, і пересунула свої кордони до Ніша. Австрія також розширила доступ торгівлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.

Джерела

  • Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4