Антагонізм в природі і суспільстві

Антагоні́зм (від дав.-гр. ανταγωνισμός — «суперечка, боротьба») — одна з форм конфлікту, суперництво, що характеризується гострою боротьбою ворожих сил, тенденцій. Термін вживається в різних контекстах, як то: «ідеологічним антагоністом консерватизму є комунізм і лібералізм». Це тип суперечності, де погляди і діяльність сторін, що стикаються, мають діаметрально протилежний характер, який поглиблюється в міру свого розвитку і часто переростає у конфлікт. Боротьба між антагоністичними протилежностями відбувається у гострих формах і переважно завершується знищенням однієї з них. Повне розв'язання антагонізму досягається лише в результаті ліквідації тієї основи, що його породила.

Поширеним є зокрема явище етнічного антагонізму — суперечливого стану у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних, соціальних, економічних, релігійних інтересів. Виявляється на рівні відносин між домінуючою й підпорядкованою групами населення та на рівні підпорядкованих груп.

Див. також

• Антагонізм (біологія)
• Антагонізм (хімія)

Література

• Економічна енциклопедія.
• Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
• М. Ф. Головатий, О. В. Антонюк Політологічний словник К. : МАУП, 2005—791 с.
• Ґіденс Е. Соціологія. — К., Основи. — 1999 р.

Посилання

• Антагонізм соціальний ЕСУ
• Антагонізм //