Міклош Іжо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Посилання: категоризація
Рядок 44: Рядок 44:


[[Категорія:Народились 1831]]
[[Категорія:Народились 1831]]
[[Категорія: Скульптори]]
[[Категорія:Угорські скульптори]]
[[Категорія: Портретисти]]
[[Категорія:Портретисти]]

Версія за 08:05, 2 квітня 2020

Міклош Іжо
Izsó Miklós
Народився 9 вересня 1831 року
Боршод-Абауй-Земплен
Помер 29 травня 1875 року
Будапешт
·туберкульоз
Поховання Керепеші
Країна  Угорщина
Діяльність скульптор
Alma mater Віденська академія мистецтв
Знання мов угорська[1][2]
Роки активності 1851[3]1875[3]
Жанр скульптура

Міклош Іжо (Izsó Miklós) 9 вересня 1831 року, Боршод-Абауй-Земплен - 29 травня 1875 року, Будапешт) - угорський скульптор, один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття.

Біографія

Міклош Іжо народився 9 вересня 1831 року. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником революції 1848-1849 років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції (Лайош Кошут, Шандор Петефі, Ю. Бем, Лайош Баттяні, Вашварі, Міхай Танчич, які увійшли згодом в галерею створених скульптором портретів. Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався різьбі по каменю в м. Рімавська Собота (нині Словаччина).

У 1856 році переїхав до Пешту. За підтримки молодих письменників, художників і музикантів, вирушив до Відня, де працював у скульптурній майстерні Г. Гассер і Мюнхен. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв.

Творчість

Пам'ятник Шандор Петефі в Римавска-Собота
Пам'ятник на могилі Міклоша Іжо в Будапеште

Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл бюстів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). Скульптури угорського митця виконані у стилі класицизму. Йому належать три великих пам'ятника, в тому числі Шандору Петефі в Будапешті, численні портрети видатних людей Угорщини, більше сорока жанрових скульптурних груп і окремих фігур. Передчасна смерть від туберкульозу перервала життя скульптора

Галерея

Скульптура «Задумливий пастух». 1862

Пам'ятник письменнику Андрашу Дугоничу

Література

  • Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50.

Посилання

  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/258673763
  2. CONOR.Sl
  3. а б RKDartists