Гвельфи і гібеліни

Гвельфи або (ґвельфи) (італ. guelfi, нім. Guelfen / Welfen) — політичне угруповання в Італії XII — XV столітті, яке боролося проти намагань імператорів Священної Римської Імперії утвердитися на Апеннінському півострові. Підтримували Папу Римського і прагнули республіканського ладу. Ворогували з ґібелінами.

Гібеліни (італ. ghibellini, нім. Ghibellinen / Waiblinger) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини XII століття ґібеліни боролися з ґвельфами.

Боротьба за владу між Папою Римським та імператорами Священної Римської Імперії, відома під назвою боротьба за інвеституру, що почалася в 1075 році, закінчилася підписанням Вормського конкордату в 1122 році. Проте, попри формальне врегулювання конфлікту, поділ на ґвельфів та ґібелінів в політиці Італії зберігався аж до XV століття.

В архітектурі

Належність аристократичної родини до партії ґвельфів або ґібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі мерлонів — зубців (виступів), які завершували ці споруди. Мерлони на будівлях ґібелінів мали форму ластівчиного хвоста (зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як ґвельфи надавали їм прямокутної форми.

• 
  Мерлони ґібелінів в формі ластівчиного хвоста. Замок Сен-П'єр, Вале д'Аоста
• 
  Мерлони ґвельфів прямокутної форми. Замок Макензі, Генуя

Згодом в Італії ґібелінами почали називати й самі мерлони. Зубці саме такого типу мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.

• 
  Мерлони Московського кремля, Москва

В літературі

Про боротьбу ґвелфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:

• Данте, Божественна комедія.
• Мері Шеллі, Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки (італ. Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca), 1823. В історичному романі Мері Шеллі «Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки» основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна Каструччіо Кастракані на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.

Посилання

• Ґібеліни та ґвельфи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.