Абулхайр-хан (Узбецьке ханство): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
{{ac}} |
{{ac}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Узбецькі хани]] |
||
[[Категорія:Тюменські хани]] |
[[Категорія:Тюменські хани]] |
||
[[Категорія:Чингізиди]] |
[[Категорія:Чингізиди]] |
Версія за 09:59, 19 січня 2022
Абулхайр-хан ابوالخير | |
Народження: | 1412 |
---|---|
Смерть: |
1468 Southern Kazakhstand, Казахстан |
Релігія: | іслам |
Рід: | Shibanidsd |
Батько: | Давлат-шейх |
Шлюб: | Rabiya Sultan Begimd[1] |
Діти: | Кучкунджі-хан, Суюнч-Ходжа-хан, Шейх-Хайдар і Xah Budah Sultand |
Абулхайр (1412—1468) — узбецький хан (з 1428) з роду Джучі. Спочатку очолював Тюменське ханство. З часом заснував велику державу, яка об'єднала узбецькі, кипчацькі та інші кочові племена і охоплювала територію від Сибіру до Сирдар'ї.
Життєпис
Походив з династії Чингізидів, гілки Шибанідів. Нащадок Байнала, сина Шибана. Син тюменського хана Давлат-шейха. Народився 1412 року. Після смерті батька у 1426 році Абулхайр визнав зверхність Джумадук-хана, що ставволодарем частини Тюменського ханства, а потім Золотої Орди. Тоді ж Абулхайр ставодним з очільників лівого крила. 1427 року підчас загибелі Джумадука потрапив уполон, але швидко зумів втекти.
1428 року за підтримки вождів основних узбецьких племен і Ваккас-бія, очільника Мангитського юрта, Абулхайра в місті Чімгі-Туре булооголошено тюменським ханом. В свою чергу Абулхайр призначив Ваккаса своїм беклярбеком. До 1429 року Абу'л-хайр підкорив сусідні кочові роди, ставши новим засновником Тюменського ханства. Він першим став карбувати монету ханства.
У 1430—1431 роках захопив на певний час Хорезм. У 1431 році війська Тюменського ханства завдали поразки Ахмад-хану, володарю Великої орди, було захоплено ставку останнього Орду-Базар. 1433 року завдав поразки родичеві Мустафі, що претендував на владу над узбецькими племенами і Сибіром.
Слідом за цим було влаштовано похід до Середнього Азії. Лише 1446 року закріпився на Сирдар'ї — захопив Сигнак, а 1447 року — Узгенд та інші міста. Поставив ханом Мустафу, що визнав зверхність Абулхайра. 1449 року намагався захопити Самарканд.
У 1451 році допоміг Султан Абу-Саїду розбити суперника Абдуллаха Мірзу у битві біля Ширазу (біля Самарканду) і захопити трон Мавераннахру. У Самарканді Абулхайр одружився з донькою Улугбека, а також отримав від Абу-Саїда північно-західні області Держави Тимуридів.
1456 року повсталиочільники частини племен на чолі із султанами [[Керей-хан |Кереєм]] і Жанібеком, які рушили до ойратів.. 1457 року виступив протиойратів, але у битві біля Кок-Кашану зазнав поразки від тайші Уч-Темур. Абулхайр втік до Сигнака, де зрештою вимушений був укласти тяжкий мирний договір, за яким зобов'язався сплачувати данину ойратам.
1461 року надав допомогу Мухаммеду Джуки, що виступив проти Султан Абу-Саїда. У 1468 рцоі виступив проти Керея і Жанібека, що 1465 року утворилися Казахське ханство, та ойратів, але під час походу помер. Трон отримав інший представник Шибанідів — Ядгар.
Джерела
Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
|