FGM-148 Javelin
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс. Призначений для ураження бронетехніки, захищених об'єктів на землі, а також об'єктів у повітрі, що переміщуються з відносно невисокою швидкістю та висотою (гелікоптери, БПЛА). Перший серійний ПТРК третього покоління. Розроблявся з 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». Прийнятий на озброєння армії США в 1996 році. Успішно використовувався в Іраці. Поставляється на експорт.[1]
Історія
ПТРК Джавелін розроблявся для заміни протитанкової ракети M47 Dragon, що стояла на озброєнні армії США з 1975 року. Польові випробування комплексу буди розпочаті ще в липні 1993 року. Вже з 1994 року почалось виготовлення установочної партії Javelin.[2]
Першочергово планувалося на протязі 6 років поставити в сухопутні війська та корпус морської піхоты США до 74 тис. ПТРК, однак в майбутньому об'єм поставки був зменшений та розтягнутий на більший термін — 33 тис. ракет за 11 років. Також планувалося, що поставки на експорт можуть сягнути від 40 до 70 тис. ПТРК. Вартість однієї протитанкової ракети сягає 50 тис. доларів США, що на 30-40% перевищує очікувану при прийнятті Javelin на озброєння ціну (інформація 1995 р.). Станом на даний момент: загальна вартість програми розробки та виробництва ПТРК «Javelin» склала 5 млрд доларів; ціна одного комплексу при закупівлі для армії та морської піхоти США склала близько 73 тис. доларів за цінами 1992 року[3]; за цінами 2013 року ця сума наближається до 100 тис. доларів тому Джавелін стає найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібних комплексів.
Конструкція
Ракета комплексу Javelin оснащена інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН), що реалізує принцип «вистрілив-забув», тобто самонаведення. Ракета побудована з крилами, що розкриваються за класичною аеродинамічною схемою. Вона спроможна атакувати цілі напряму та зверху, що в поєднанні з потужною тандемно-кумулятивною БЧ дозволяє без значних зусиль уражати всі сучасні танки. Система «м'якого пуску» дозволяє стріляти з закритих приміщень.
Для пуску необхідно:
- Приєднати транспортно-пусковий контейнер (ТПК) з ракетою до пускового пристрою (ПП)
- Зняти торцеву кришку ТПК
- Ввімкнути комплекс та охолодити ГСН
- «Захопити ціль» за допомогою регульованого маркера наведення на моніторі пускової установки (ПУ) та вибрати тип атаки — прямий чи зверху.
- Натиснути спускову клавішу
Принцип дії
Знищення цілі досягається сумісною дією короткого кумулятивного струменя великого діаметру, що проломлює перешкоду перед ціллю, та дією порохових газів від основного заряду ВВ та маршового двигуна. Такий механізм дії необхідний для ефективного ураження танка в тонку броню даху (оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією). Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Подібний спосіб дії дозволяє ефективно використовувати низькошвидкісні боєприпаси проти легкоброньованої техніки (звичайний кумулятивний боєприпас просто пробиває невеликий отвір в броні БТРа або БМП, наносячи ураження лише одним струменем; натомість «Джавелін» знищує екіпаж широкою хвилею газів надмірного тиску) та живої сили, але проти лобової броні сучасних танків малоефективний. Навіть якщо струмінь проб'є отвір в броні, то через малу довжину струменя вторинні уламки будуть мати значно меншу швидкість та уражуючу здатність, а порохові гази втрачають свій початковий тиск за час, необхідний для пробиття броні.
Переваги комплексу
- Наведення можливо в складних метеоумовах, в темряві та під час значної задимленості, що забезпечує значну перевагу над комплексами другого покоління без тепловізійних прицілів.
- Система наведення ракети немає жодної активної підсвітки цілі, яка може привести до активації СПЗ з подальшим утворенням димової завіси.
- Ураження відбувається в найменш захищену частину танка — дах, таким чином залишковий струмінь завдяки калібру БЧ матиме потужний позаброньовий вплив.
- Ракеті неможливо протидіяти будь-якими засобами оптико-електронного захисту, оскільки її система наведення взагалі не сприймає модульований сигнал, але наводиться на джерело ІЧ-випромінення дальньої частини спектра.
Критика
- Велика вартість комплексу пояснюється використанням ІЧ ГСН з об'єктивами великого діаметру. Але, не зважаючи на ціну, завдяки ефективності цієї зброї до неї проявляють інтерес навіть країни, що розвиваються, в тому числі Індія та Колумбія.
- Маса комплексу ускладнює його перенесення на великі відстані. а його габарити перешкоджають руху в густому лісі або чагарниках.
ТТХ
- Калібр ракети — 127 мм
- Бойова частина — тандемно-кумулятивна
- Бронебійність за динамічним захистом — 700 мм
- Система наведення ракети — самонаведення за допомогою ІЧ-ГСН
- Довжина ПТУР — 1081 мм
- Довжина ПТУР в ТПК — 1198 мм
- Маса блоку наведення — 6.36 кг
- Маса ПТУР — 11.80 кг
- Маса ПТУР в ТПК — 15.90 кг
- Маса бойової частини — 8.44 кг
- Бойова маса комплексу — 22.25 кг
- Дальність вогню — 50-2500 м
- Максимальна швидкість ПТУР — 290 м/c (1044 км/год)
Оператори
- Австралія — 92[4]
- Бахрейн — 13[5]
- Великобританія — деяка кількість[6]
- Індія — деяка кількість[7]
- Ірландія — деяка кількість[8]
- Йорданія — 162
- Литва — 40[9]
- Нова Зеландія — 24[10]
- Норвегія — 100[11]
- ОАЕ — деяка кількість[12]
- Оман — 30[13]
- США — 950[14]
- Китайська республіка — 360[15]
- Франція — 76[16]
- Чехія — 3
- ↑ http://www.deagel.com/Anti-Armor-Weapons-and-Missiles/Javelin_a001154001.aspx
- ↑ http://commi.narod.ru/txt/1995/0912.htm
- ↑ http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/javelin/javelin.shtml
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 418 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group. Australia was one of the first countries that the US government gave «unrestricted» permission for the export of the Javelin .
- ↑ http://www.defenseindustrydaily.com/2006/07/bahrain-requests-160-javelins-60-clus/
- ↑ http://www.gnn.gov.uk/content/detail.asp?NewsAreaID=2&ReleaseID=165224
- ↑ http://timesofindia.indiatimes.com/india/India-to-order-large-number-of-Javelin-anti-tank-missiles-from-US/articleshow/6320750.cms
- ↑ Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 174 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 423 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 184 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 298 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 286 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
- ↑ The Military Balance 2010. — P.33
- ↑ http://www.dsca.mil/PressReleases/36-b/2008/Taiwan_08-70.pdf
- ↑ The World Defence Almanac 2010 page 136 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group