Ельбасанська фортеця
| Ельбасанська фортеця | |
|---|---|
 | |
|
41°06′47″ пн. ш. 20°04′55″ сх. д. / 41.113131° пн. ш. 20.081809° сх. д. | |
| Тип | пам'ятка історії |
| Статус спадщини | Cultural Monument of Albaniad[1] |
| Країна |
 Албанія |
| Розташування | Ельбасан |
| Будівництво | 1466 |
| Власник | Мехмед II Фатіх |
  Ельбасанська фортеця (Албанія) | |
 | |
 Ельбасанська фортеця у Вікісховищі | |
Ельбасанська фортеця (замок Ельбасан, алб. Kalaja e Elbasanit) — фортифікаційна споруда XV століття у місті Ельбасан в Албанії, збудована султаном Мехмедом II Фатіхом.
Опис
Замок має прямокутну форму і розміри 308x48 м. Він має чотири входи, які захищені вежами. Головні, «торгові», ворота — південні. 8 веж у мурах фортеці — ті, що залишилися з початкових 26-ти, кожна 9 м заввишки. Відносно цілою залишилась південна стіна, що дає уявлення про міцність фортеці.
Усередині фортеці розташована частина Via Egnatia, традиційні будівлі з характерною міською архітектурою, важливі ісламські та християнські об'єкти. У стінах замку розміщена турецька баня Сінан Паша — збудована на початку 19 століття, вона дуже добре збереглася.
У замку і зараз є мешканці.
Історія
У період античності Скамп(ін), місто на території сучасного Ельбасану, було центром Via Egnatia — дороги, що сполучала Рим і Константинополь. Для її охорони було побудовано військовий замок на початку III століття нашої ери, за часів римського імператора Діоклетіана. Під час варварських воєн у IV-V століттях замок було зруйновано.
На старому фундаменті візантійський імператор Юстиніан побудував новий замок. Його було оточено ровом, що заповнювався водою з потоку Зараніка. Всередині замку розташовувались католицька й православна церкви, школа Святої Марії, годинникова вежа. Згодом замок було зруйновано.
У 1466, під час облоги міста Круя, турки за 25 днів побудували замок на руїнах старого міста, назвавши нове «аль-Басан», правитель країни і повністю перебудували місто (давши йому назву «Ельбасан») і замок для стратегічних потреб. Для будівництва фортеці були використані матеріали руїн давніх римських і візантійських будівель. Ці матеріали особливо помітні в основі південно-західної вежі. Після завершення замку Ельбасан, Мехмет II залишив там гарнізон, що складався з 400 яничарів, а інша частина армії відійшла в Едірне.
Замок пізніше перетворився на одну з найважливіших військових баз Османської імперії в Центральній Албанії.
Згадки і дослідження
Уперше фортецю згадує Крістобель, історик Мехмета II.
У XVIII столітті місто відвідав османський хроніст Евлія Челебі й детально описав замок.
Під час австрійського володіння, замок детально вивчали. Австрійські археологи Каміло Прашнікер та Арнольд Шобер[2], які приїхали у місто 1916 року, під час Першої світової війни, виявили стародавні фортифікації під середньовічними стінами.[3] До того часу слідів рову з водою уже не збереглося.
Див. також
Примітки
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Kamilo Prashniker, Arnold Schober
- ↑ William N. Bates ((Oct. - Dec., 1920),). Archaeological Discussions. American Journal of Archaeology. Archaeological Institute of America. Vol. 24 (No. 4): 371—403. (англ.)
Джерела
- The Castle of Elbasan.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) (англ.) - Castles and Forts. albania.shqiperia.com. Процитовано 02.04.2015. (англ.)
- Kalaja e Elbasanit Afer dhe larg historise. arkivalajmeve.com. Процитовано 02.04.2015. (алб.)
- Elbasani, parajsë e turizmit kulturor. NacionalAlbania. 23 квітня 2013. Процитовано 02.04.2015. (алб.)
|
|
Це незавершена стаття про Албанію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |