Користувач:Gangut1702/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:04, 13 березня 2018, створена Gangut1702 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Othernames|Грицак}} {{Військовик | ім'я = Іван Макарович Грицак | оригінал імені = | портрет = |...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицак.
Іван Макарович Грицак
Народження18 березня 1888(1888-03-18)
Російська імперія Містечко Гориньград
Російська імперія
Смерть1964(1964)
СРСР Гориньград Другий, УССР, СРСР
Країна Російська імперія
Рід військРосійський імператорський флот
Роки службиРосійська імперія 1909-1917
Званнямарсовий унтер-офіцер
Війни / битвиПерша Світова війна

Іван Макарович Грицак (18 березня 1888, містечко Гориньград —1964, Гориньград Другий)  — марсовий унтер-офіцер Російського імператорського флоту на Балтиці[1].Служив на лінкорах «Імператор Олександр ІІ», «Гангут» та навчальному судні «Миколаїв» (1909 — 1917). Відзначений нагородами: бронзовою пам’ятною медаллю з нагоди святкування 300-річчя Дому Романових (04.03.1913 р.) та срібною медаллю «За усердие» на Станіславській стрічці (19.06.1915 р.) [2].

Морська служба

  • 10 грудня 1909—19 березня 1911 — молодший матрос, матрос ІІ та І ступенів на навчальному судні «Миколаїв». Навчальне судно «Миколаїв» було побудоване 1894 р. у Німеччині, а з жовтня 1905 року зараховане до складу Балтійського флоту. «Миколаїв» брав участь у Першій світовій війні і Лютневій революції. 25.10.1917 року судно перейшло на бік радянської влади і було перейменоване в «Народоволець». 06.06.1920 року воно затонуло на Неві в результаті аварії, згодом його було піднято з дна та розібрано на метал.
  • 19 березня 1911—1913 — служив на лінійному кораблі «Імператор Олександр ІІ». Це був перший броненосець, побудований для Балтійського флоту за прийнятою 1881 року 20-річною суднобудівною програмою. До нього в Росії був побудований тільки один корабель цього класу — «Петро Великий». Корабель був спущений на воду 14 липня 1887 р., а фактично добудований влітку 1893 р. З 1914 р. — навчально-артилерійський лінійний корабель. Команда корабля брала участь у Лютневій та Жовтневій революціях, а також у придушенні заколоту Керенського–Краснова (30.10.1917 р.). У травні 1922 р. «Імператор Олександр ІІ» був розібраний на метал.
  • 1913—10 жовтня 1914 — знову повернувся на навчальне судно «Миколаїв» в 3-ю роту.
  • 10 жовтня 1914—1916 — проходив службу на лінкорі «Гангут» (лінкор російського і радянського флоту, останній за датою закладки та датою спуску на воду з чотирьох дредноутів балтійської серії типу «Севастополь»). Лінкор-дредноут «Гангут» став четвертим кораблем російського флоту, названим на честь перемоги в Гангутській битві. Спущений на воду 24 вересня 1911 року, він фактично вступив в дію в жовтні 1914 року. Іван Макарович Грицак був удостоєний честі увійти до першого складу екіпажу лінкора. У жовтні 1915 р. на «Гангуті» відбулося збройне повстання нижніх чинів. Лінкор брав участь у бойових діях під час Першої світової війни. Учасник Льодового походу 12–17.03.1918 р., оборони форту Іно у квітні 1918 року. З 27.06.1925 р. перейменований на «Жовтнева революція». Брав участь у Радянсько-фінській війні в грудні 1939 року. Під час Великої Вітчизняної війни брав участь в обороні Ленінграда, був пошкоджений німецьким артилерійським вогнем і авіацією. Зі складу Військово-морського флоту виключений 1956 року. Якорі і зенітні знаряддя, зняті з лінкора, встановлені в парку міста Кронштадт.
  • З 1916 р. І.М.Грицака було підвищено у званні до марсового унтер-офіцера, про це було зазначено у «Списку нижніх чинів навчального судна “Миколаїв”» від 01.05.1916 р.

Після закінчення служби, у 1919 р. повернувся в рідний Гориньград, де до кінця життя працював хліборобом. Помер у 1964 р. в с. Гориньград Другий.

Нагороди

Відзначений нагородами: бронзовою пам’ятною медаллю з нагоди святкування 300-річчя Дому Романових (04.03.1913 р.) та срібною медаллю «За усердие» на Станіславській стрічці (19.06.1915 р.).

Література

  • Село моє - душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність//Автори Грицак В.М., Сичик О.В - Харків: ФО-П Залогін С. О., 2013. – 336 с.

Фотогалерея

Примітки

  1. ↑ Иван Макарович Грицак. Циклопедия. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ Грицак, Василь Миколайович - Село моє - душа моя. Літопис сіл Гориньград-I та Гориньград-II Рівненського району. Електронний каталог ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Gangut1702/Чернетка&oldid=22236552