Унтерофіцер
У́нтерофіце́р (нім. Unteroffizier — «підофіцер») — військове звання і категорія молодшого командного, начальницького складу в Збройних силах різних країн. Ця категорія звань в Збройних силах України, колишньої Радянській армії умовно відповідає сучасній назві українського сержантського корпусу.
Армія Російської імперії[ред. | ред. код]
У російській імператорській армії до 1917 року (а на територіях, контрольованих білими, — декілька довше) до даної категорії в різні періоди відносилися такі звання:
- молодший унтерофіцер, молодший урядник (козаки), молодший феєрверкер (артилерія)
- старший (окремий) унтерофіцер, старший урядник (козаки), старший феєрверкер (артилерія)
- фельдфебель, вахмістр (не вахтмістр!)
- підпрапорщик
- зауряд-прапорщик
- капрал до 1798 року
- фур'єр до 1798 року
- каптенармус до 1798 року
- сержант до 1765 року
- молодший сержант з 1765 до 1798 року
- старший сержант з 1765 до 1798 року
Слід враховувати, що до 1826 року, в так званій «старій» гвардії фельдфебелі і вахмістри, а до 1798 року і сержанти були віднесені до відповідних класів Табелю про ранги (XIV і XIII), але обер-офіцерами не вважалися і до них не прирівнювалися. Проте в армію вони могли бути переведені підпоручниками або прапорщиками відповідно.
Німецька армія[ред. | ред. код]
В німецькій армії починаючи з часів веймарського рейхсверу унтерофіцер і штабс-унтерофіцер — єдині звання в категорії так званих «унтерофіцерів без портупеї», тобто без права носіння портупеї, по статусу звання нижче унтерфельдфебеля і вище гефрайтерів (єфрейторів).
Решта унтерофіцерських звань відносилася до категорії «унтерофіцерів з портупеєю».
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Унтер-офицер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
|
