Унтер-офіцер

У́нтер-офіце́р (нім. Unteroffizier — «підофіцер») — військове звання і категорія молодшого командного, начальницького складу в Збройних силах різних країн. Ця категорія звань в Збройних силах України, колишньої Радянській армії умовно відповідає сержантському складу.

Російська армія

У російській імператорській армії до 1917 року (а на територіях, контрольованих білими, — декілька довше) до даної категорії в різні періоди відносилися такі звання:

• молодший унтер-офіцер, молодший урядник (козаки), молодший феєрверкер (артилерія)
• старший (окремий) унтер-офіцер, старший урядник (козаки), старший феєрверкер (артилерія)
• фельдфебель, вахмістр (не вахтмістр!)
• підпрапорщик
• зауряд-прапорщик
• капрал до 1798 року
• фур'єр до 1798 року
• каптенармус до 1798 року
• сержант до 1765 року
• молодший сержант з 1765 до 1798 року
• старший сержант з 1765 до 1798 року

Слід враховувати, що до 1826 року, в так званій «старій» гвардії фельдфебелі і вахмістри, а до 1798 року і сержанти були віднесені до відповідних класів Табелю про ранги (XIV і XIII), але обер-офіцерами не вважалися і до них не прирівнювалися. Проте в армію вони могли бути переведені підпоручниками або прапорщиками відповідно.

Німецька армія

В німецькій армії починаючи з часів веймарського рейхсверу унтер-офіцер і штабс-унтер-офіцер — єдині звання в категорії так званих «унтер-офіцерів без портупеї», тобто без права носіння портупеї, по статусу звання нижче унтер-фельдфебеля і вище гефрайтерів (єфрейторів).

Решта унтер-офіцерських звань відносилася до категорії «унтер-офіцерів з портупеєю».

Див. також

• Командир відділення
• Табель про ранги
• Ворент-офіцер
• Штурмфюрер

Джерела

• Унтер-офицер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)