Триоксид ксенону

Оксид ксенону(VI)
Інші назви	Триоксид ксенону Ксенонистий ангідрид
Ідентифікатори
Номер CAS	13776-58-4
SMILES	[O-][Xe+3]([O-])[O-]
InChI	1/O3Xe/c1-4(2)3
Властивості
Молекулярна формула	XeO3
Молярна маса	179.288 г/моль
Зовнішній вигляд	прозорі тверді кристали
Густина	4.55 г/см3, тверде
Тпл	25°C
Розчинність (вода)	Розчинний (реагує)
Структура
Геометрія	Тригональна пірамідна (C3v)
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	402 КДж/моль
Небезпеки
Класифікація ЄС	не вказано
NFPA 704	0 4 4 OX
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Оксид ксенону (VI) ${\ce {XeO3}}$ — сполука ксенону й оксигену. Отримується гідролізом фториду ксенону (IV) або фториду ксенону (VI). Є дуже сильним окислюючим і вибухонебезпечним агентом, з вибухом розкладається до кисню та ксенону.

Фізичні властивості

Густина 4,55 г/см³. Вибухонебезпечний у сухому вигляді за температури вище 25 °C і ваги кристалів понад 20 мг.

Білі чи світло-блакитні кристали. Під час гідролізу утворюється прозорий розчин ${\ce {XeO3}}$, кристали з якого можна добути лише випаровуванням. Кристали дуже гігроскопічні, тому мають зберігатися у сухому місці. Структура кристалів ромбічна з параметрами ґратки a=6,163Å; b=8,115Å; c=5,234Å. В одній кристалічній комірці перебуває 4 атоми.

Отримання

Метод отримання чистих водних розчинів ${\ce {XeO3}}$ передбачає гідроліз ${\ce {XeF6}}$ з подальшим осадженням фторид-іона за допомогою ${\ce {MgO}}$, видаленням іонів ${\ce {Mg^2+}}$ під дією ${\ce {Zr2PO4}}$, а слідів фторид-іона в готовому продуктів — за допомогою ${\ce {ZrO2}}$. Кристалічну безбарвну ${\ce {XeO3}}$ можна отримати випаровуванням водних розчинів ${\ce {XeO3}}$ за кімнатної температури. ${\ce {XeO3}}$ сублімується за 70 °С і в цих умовах розкладається. В кількості, що перевищує 20 мг, газоподібна ${\ce {XeO3}}$ часто вибухає.

Хімічні властивості

У результаті вибуху утворюються ксенон і кисень:

${\ce {2XeO3->2Xe + 3O2}}$ ΔH = −402 КДж/моль

З водою утворює ксенонисту кислоту:

${\ce {XeO3 + H2O->H2XeO4 <=> H+ + HXeO4-}}$

Водний розчин не вибухонебезпечний, є стабільним і сильним окисником, окислює карбонові кислоти до вуглекислого газу та води.

Під час випаровування 0,5М розчину ${\ce {XeO3}}$, що містить ${\ce {HF}}$ і був нейтралізований відповідним гідроксидом до pH=4, утворюються комплекси ${\ce {CsF*XeO3}}$ і ${\ce {RbF*XeO3}}$.

У водних розчинах розкладає первинні й вторинні аліфатичні спирти, бензиловий спирт, бензальдегід, бензогідрол^{[прояснити]} до ${\ce {CO2}}$

Безпека

Є сильним окисником, тому поводитися з ним потрібно дуже акуратно. Були випадки самовільного вибуху за кімнатної температури.

Посилання

• А.Б. Нейдинг, В.Б. Соколов. Соединения благородных газов // Успехи химии. — 1974. — Т. 43, вип. 12. — С. 2146—2194. — DOI:10.1070/RC1974v043n12ABEH001880.
• Steven S. Zumdahl (2009). Chemical Principles (вид. 6th). Houghton Mifflin. с. ??. ISBN 978-0-618-94690-7.
• Jaselskis B.; Krueger R. H. (July 1966). "Titrimetric determination of some organic acids by xenon trioxide oxidation". Talanta. 13 (7): 945–949. doi:10.1016/0039-9140(66)80192-3. PMID 18959958.
• Peterson, J. L.; Claassen, H. H.; Appelman, E. H. (March 1970). "Vibrational spectra and structures of xenate(VI) and perxenate(VIII) ions in aqueous solution". Inorganic Chemistry. 9 (3): 619–621. doi:10.1021/ic50085a037.
• John H. Holloway; Eric G. Hope (1998). A. G. Sykes (ed.). Recent Advances in Noble-gas Chemistry. Advances in Inorganic Chemistry, Volume 46. Academic Press. p. 65. ISBN 0-12-023646-X.
• Templeton, D. H.; Zalkin, A.; Forrester, J. D.; Williamson, S. M. (1963). "Crystal and Molecular Structure of Xenon Trioxide". Journal of the American Chemical Society. 85 (6): 817. doi:10.1021/ja00889a037.
• Bartlett, N.; Rao, P. R. (1963). "Xenon Hydroxide: an Experimental Hazard". Science. 139 (3554): 506. Bibcode:1963Sci...139..506B. doi:10.1126/science.139.3554.506. PMID 17843880.