Аліфатичні сполуки

Аліфати́чна сполу́ка (ациклічна сполука, жирна сполука) — органічна хімічна сполука, у якої атоми вуглецю утворюють відкриті лінійні нерозгалужені, як гексан (hexane) (C₆Н₁₄) або розгалужені ланцюги, наприклад, 2-метилпентан (СН_ЗСН(СН₃)СН₂СН₂СН₃).

При заміщенні в них атомів водню на функціональні групи (-ОН, -NH₂, -СООН, -СОН та ін.) утворюються інші класи аліфатичних сполук (спирти, аміни, кислоти, альдегіди та ін.). Аліфатичні сполуки входять до складу нафти, природних газів, каучуку та ін.

Аліфатичні сполуки використовують в найрізноманітніших органічних синтезах.

Інші приклади

• Алкадієни, Альдегіди

Джерела

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.