Цибулевий суп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:13, 26 жовтня 2011, створена РобоСтася (обговорення | внесок) (→‎Посилання: + {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цибулевий суп (фр. Soupe à l'oignon) - класичний французький суп.

Цибулевий суп із «скоринкою»

Історія

Цибулевий суп у різних варіаціях мають багато народів Європи та Азії. Найбільш відомий французький цибулевий суп, що готували при дворах монархів, коли розваги затягувалися далеко за північ. Є і узбецький цибульний суп - єрма, також вельми поживний (з курдючним жиром, дуже калорійний) і смачний. За легендою цибулевий суп вперше приготував Король-Сонце Людовик XV. Якось уночі він захотів їсти, але в його мисливському будиночку не виявилося ніяких продуктів, крім цибулі, масла і шампанського. Король змішав всі ці інгредієнти, і вийшов оригінальний цибулевий суп.(1)

Але, швидше за все, це, справді, лише легенда: смачний, доступний і дешевий цибулевий суп у різних варіаціях був дуже популярний серед бідних верств населення, і під час їжі, звичайно, винахідливі і горді французькі бідняки із задоволенням ділилися один з одним цією історією , нехай і вигаданою. Цибулевий суп був популярний на території Європи з давніх часів, причому готували його в основному в бідних сім'ях. Сучасна версія цибулевого супу з'явилася у Франції в XVII-XVIII столітті. Існує багато рецептів цибулевого супу. Оскільки початковий рецепт цибулевого супу, вірогідно, був дуже простий, у кожного кухаря існувала й існує потреба додати в нього щось своє. Це нормально і відповідає творчому духу французької кухні.(4)

Приготування

Класичний цибульний суп готується на яловичому бульйоні, зі спеціями і вершками, часто з додаванням білого вина, і обов'язково подається з грінками або ж взагалі в тарілці з хлібної кірки. І ще там має бути сирна скоринка, яку треба розбивати. Але основа для супу - це цибуля. Потрібно не тільки правильно вибрати більш солодкий сорт, а й правильно пасерувати цибулю - підсмажити до золотисто-коричневого кольору на повільному вогні у великій кількості вершкового масла з додаванням борошна (зазвичай, це роблять в каструлі з товстим дном, в якій потім і варять суп). Адже своїм багатим ароматом суп зобов'язаний саме пасеровані цибулі. Щоб яскравіше проявилися ці аромати, цибулю треба довго пасерувати. Процес розтягується від півгодини до декількох годин у особливо скрупульозних кухарів, які бажають досягти м'якого смаку за рахунок карамелізації цукру, що міститься в цибулі. Шеф-кухар часто нікуди не поспішає, що дозволяє йому досягти цього результату. Для надання особливого смаку в цибульний суп іноді додають біле сухе вино або херес. Один із частих інгредієнтів цибулевого супу - сир. Подають цибулевий суп з грінками.(1) Грінки до супу можна подати окремо, а можна покласти їх на дно супової тарілки, посипати сиром і тільки потім влити суп.

Цікаві факти

  • Французи вважають цибулевий суп відмінним засобом від похмілля, головного болю і вживають для підняття загального тонусу організму.
  • У Франції цибульний суп часто подають в нічних ресторанах.(2)

Посилання

  1. http://www.gastronom.ru/rcp_group.aspx?gr=1866
  2. http://www.gastronom.ru/rcp_group.aspx?simple=1&gr=1030
  3. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_pohlebkin/1046/луковый
  4. http://www.france-recept.ru/recipe/lukoviy-sup.htm