Charles de Gaulle (R91)
| Шарль де Ґолль | ||
|---|---|---|
_underway_2009.jpg) | ||
| Charles De Gaulle (R91) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | авіаносець | |
| Держава прапора |  Франція
| |
| Належність | Французькі ВМС | |
| Спущено на воду | 7 травня 1994 | |
| Введено в експлуатацію | 18 травня 2001 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 37.000 тон (стандартне) 42.000 тони (повне) | |
| Довжина | 261,5 м | |
| Ширина | 64,4 м | |
| Осадка | 9,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 атомні реактори з водою під тиском K15 | |
| Гвинти | 2 чотирилопастних | |
| Потужність | 2x150 МВт | |
| Швидкість | 27 вузлів (50 км/год) | |
| Автономність плавання | 45 діб (обмежена тільки запасами води і харчів) | |
| Екіпаж | 1850 чол. | |
| Озброєння | ||
| Ракетне озброєння | ПУ 4×8 ракет земля-повітря MBDA Aster 15, 2×6 ракет земля-повітря Mistral | |
| Зенітне озброєння | 8 (8х2) 20 мм Giat modèle F2 | |
| Авіація | 28-40 літальних апаратів (літаків Дассо «Рафаль» M, Дассо-Бреґе «Супер Етандар» і Нортроп-Ґрумман E-2 «Гокай», гелікоптерів Єврокоптер AS365 «Дофін» або AS322 «Куґар») | |
Шарль де Ґолль — атомний ударний авіаносець і флаґман Французьких військово-морських сил. Це десятий французький авіаносець і перший французький атомний надводний корабель. Названий на честь генерала, політичного діяча і президента Франції Шарля де Ґолля.
Корабель здатний нести до 40 літальних апаратів (літаків Дассо «Рафаль» M, Дассо-Бреґе «Супер Етандар» і Нортроп-Ґрумман E-2 «Гокай», гелікоптерів Єврокоптер AS365 «Дофін» або AS322 «Куґар»), обладнаний сучасною електронікою керування боєм і озброєний зенітними ракетами «Астер» і «Містраль». Має дві парові катапульта|катапульти, здатні відправліти у повітря літаки вагою до 20 т.
Будівництво
Проект авіаносця був розроблений у 1970-х рр. Передбачалось, що він стане головним у серії кораблів, що вони мали замінити тодішні французькі звичайні (не атомні) авіаносці «Клемансо» і «Фош». Але наразі введений в експлуатацію тільки один з них.
Корпуси був закладений у квітні 1989 року на військово-морський верфі DCNS у Бресті. У травні 1994 року був завершений на воду з тоннажністю 35.500 т (це був найбільший військовий корабель, спущений у Західній Європі з 1951 року). Через гострий брак фінансування на тлі економічного спаду на початку 1990-х будівництво швидко почало відставати від графіку. Роботи над кораблем призупинялись чотири рази — у 1990, 1991, 1993 і 1995 роках. Нарешті 18 травня 2001 року, на п’ять років пізніше від запланованого терміну, «Шарль де Ґолль» був введений в експлуатацію. Загальна вартість будівництва склала 3 млрд. євро.[1]
Озброєння
Кількість та тип літаків, що базуються на кораблі, визначається характером бойового завдання і може змінюватися. Типова авіагрупа складається з 10 багатоцільових винищувачів Дассо «Рафаль» M, 24 штурмовиків Дассо-Бреґе «Супер Етандар», 2 літаків далекого радіолокаційного виявлення Нортроп-Ґрумман E-2 «Гокай» і 2 гелікоптери Єврокоптер AS365 «Дофін».[2]
Служба
У грудні 2001 — травні 2002 рр. «Шарль де Ґолль» — разом з іншими кораблями Французьких ВМС і країн-учасниць НАТО — взяв участь у військово-морській операції в Індійському океані на підтримку наземної операції «Непохитна свобода» проти талібану. Це стало його першим випробуванням «у справі». Крім всього іншого пробні бойові вилети з нього здійснили шість армійських винищувачів Дассо «Міраж» 2000, переобладнаних для іспиту в палубному варіанті.
Того ж року винищувачі з авіаносця брали участь у патрулюванні повітряного простору у північній зоні Індійського океану під час чергової індо-пакістанської кризи. Після того «Шарль де Ґолль» ще двічі повертався до Індійського океану — у 2005 і 2006 рр. в рамках продовження операцій НАТО в Афганістані.
У вересні 2007 — грудні 2008 корабель пройшов перший капітальний ремонт, після чого брав участь у кількох операціях у Середземному та Червоному морях і Перській затоці, а також проти морськіх піратів поблизу Сомалі.
Під час громадянської війни у Лівії 2011 року літаки з авіаносця «Шарль де Ґолль» здійснювали бойові вилети на виконання резолюції ООН, забезпечуючи зону, закриту для полетів літаків ворогуючих сторін.