LVMH

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моет Хеннесі Луї Віттон
LVMH Group (Moët Hennessy - Louis Vuitton)
LVMH
Тип приватна компанія
Організаційно-правова форма господарювання société européenned[2]
Галузь предмети розкоші
Гасло Le futur de la tradition
Засновано 1987
Засновник(и) Alain Chevalierd і Henry Racamierd
Штаб-квартира Париж,
Франція Франція
Ключові особи Бернар Арно
Продукція парфумерія, косметика, одяг, вироби зі шкіри
Виторг ▲86 153 000 000 € (2023)[3]
Операційний прибуток (EBIT) 22 560 000 000 € (2023)[3]
Чистий прибуток 3,03 млрд євро (2010)[4]
Співробітники 80 000
Холдингова компанія Christian Dior і Marc Jacobs[d]
Дочірні компанії Zenith (годинники), Givenchy, TAG Heuer, Вдова Кліко, Sephora, Christian Dior Parfums, Fendi, Tiffany & Co., Моет і Шандон, Maison Francis Kurkdjiand, Kenzo (бренд) і Puccid
lvmh.fr
CMNS: LVMH у Вікісховищі

Моет Хеннесі Луї Віттон (фр. Louis Vitton Moët Hennessy (LVMH)) - французька компанія, виробник предметів розкоші. Група включає такі торгові марки як Louis Vuitton, Givenchy, Kenzo, Chaumet, Moеt & Chandon, Hennessy, TAG Heuer, тощо. Компанія утворена в 1987 році шляхом злиття двох гравців ринку продуктів розкоші - Moеt Hennessy і Louis Vuitton, і стала лідером даного сектора ринку (14% від світового обсягу продажів предметів розкоші в 2006 році)[5].

Профіль групи LVMH

Компанія визнана світовим лідером на ринку предметів розкоші. Група LVMH (Moët Hennessy - Louis Vuitton) включає близько 60 престижних марок і охоплює п'ять сфер:

Міжнародна мережа роздрібних продажів налічує близько 2 500 магазинів і бутиків у всьому світі. В компанії - понад 80 000 співробітників, 77% з яких працюють за межами Франції[6].

Бернар Арно та історія успіху LVMH

Бернар Арно, повернувшись з США, де він вивчав бізнес-прийоми злиття і поглинання компаній корпораціями, був дуже захоплений масштабами ведення бізнесу у США. В нього виникла доволі амбітна ідея створити компанію, яка б стала світовим лідером з виробництва та продажу предметів розкоші. Свій проект він почав реалізовувати у 1988 році, скуповуючи акції недавно утвореної компанії Moet Hennessy Louis Vuitton (LVMH). У 1989 році 40-річний французький підприємець за допомогою банківського кредиту скупив акції LVMH на 1,8 млрд. доларів і став володарем 24%-пакету, а в 1990 році став володарем 43% акцій. Такий пакет дозволяв Бернару Арно де-факто контролювати компанію. Тоді Арно зробив кардинальний крок: звільнив усіх топ-менеджерів і вирішив зконцентрувати керування в своїх руках. Він вибрав стратегію об'єднання різних торгових марок класу "люкс". Наявність цілого портфеля брендів в руках однієї компанії дозволяла істотно знизити витрати на рекламу. Бернар Арно залучив нових людей. Так, президентом Louis Vuitton став Ів Карсель - талановитий і успішний в текстильній галузі управлінець. Він розробив нову політику просування ексклюзивного бренду, яка полягала в наступному: поступове поширення шляхом відкриття нових фірмових магазинів в найбільших містах світу. Нова стратегія означала виведення Louis Vuitton та інших елітних брендів з недоступності та перетворення їх у частину споживчого ринку. І це абсолютно відповідало тенденціям початку 1990-х років, коли тяга до розкоші стала загальною модою: люди хотіли виділятися і підняти свій статус за допомогою придбання товарів классу "люкс", долучитися до світу розкоші. Доходи LVMH почали рости. У середині 1990-х Арно влив до складу LVMH будинку моди Givenchy і Celine, виробника годинників TAG Heuer, парфумерну компанію Sephora, постачальників вина Chateau d'Yquem і ряд інших фірм. Покупки йшли одна за одною, і в 2000-ні роки кількість підрозділів LVMH вимірювалася вже десятками, анині їх близько 60. Стратегію Бернара Арно стали наслідувати й інші компанії: зокрема, таку ж колекцію брендів вищого класу почала збирати швейцарська група Richemount. Магазини Арно тепер є в місті Хошимін у В'єтнамі, в столиці Камбоджі Пномпені, в Єкатеринбурзі, Макао і Абу-Дабі. Бернар Арно говорить:

Цілком очевидно, що світовою рушійною силою сьогодні є зростання економік Азії і країн, що розвиваються. Ми першими прийшли в Китай. Коли ми там з'явилися, на вулицях ще не було машин - лише велосипеди.

Тепер у LVMH 35 магазинів в Китаї[7].

Фінансові показники

Моет Хеннесі Луї Віттон 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Продажі, млрд. євро 12,693 11,962 12,481 13,910 15,306 16,481 17,193 17,053 20,230
Прибуток до сплати відсотків і податків, млрд. євро 3,429 3,485 3,161 4,169
Чистий прибуток, млрд. євро 0,556 0,723 1,194 1,440 1,879 2,025 2,026 1,755 3,032
Кількість співробітників 53.812 54.960 59.210 61.088 64.253 71.885 77.087 77.302 83.500

Компанії групи LVMH

Французький мільярдер Бернар Арно, що очолює LVMH, протягом останніх 20 років будує свою імперію через злиття і поглинання. Бізнес компанії складається з п'яти сегментів. Нижче наведений список компаній, що входять до кожного з сегментів групи LVMH та роки їх заснування.

Парфуми, засоби догляду за шкірою, косметика

  • 1828 Guerlain
  • 1916 Acqua Di Parma
  • 1947 Parfums Christian Dior
  • 1957 Parfums Givenchy
  • 1976 Benefit Cosmetics
  • 1976 Parfums Loewe
  • 1985 Fendi Perfumes
  • 1988 Parfums Kenzo
  • 1991 Fresh
  • 2000 Sacks
  • 2005 Emilio Pucci Parfums

Мода: одяг, взуття, сумки

  • 1846 Loewe
  • 1854 Louis Vuitton
  • 1895 Berluti
  • 1925 Fendi
  • 1942 Rossimoda
  • 1945 Celine
  • 1947 Emilio Pucci
  • 1947 Dior
  • 1952 Givenchy
  • 1970 Kenzo
  • 1984 Donna Karan
  • 1984 Marc Jacobs
  • 1984 Thomas Pink
  • 1991 Stefanobi
  • 2009 Nowness

Роздрібна торгівля: універмаги, Duty Free, магазини на круїзних лайнерах, мережа магазинів парфумерії та косметики

  • 1852 Le Bon Marche
  • 1870 La Samaritaine
  • 1897 Franck et Fils
  • 1960 DFS
  • 1963 Miami Cruiseline
  • 1969 Sephora

Спиртні напої: вино, шампанське, коньяк, віскі, горілка, ром

  • 1573 Wenjun
  • 1593 Chateau d’Yquem 1729 Ruinart
  • 1743 Moet et Chandon 1765 Hennessy
  • 1772 Vueve Clicquot
  • 1815 Ardbeg
  • 1832 Chateau Cheval Blanc 1843 Krug
  • 1858 Mercier
  • 1891 Montaudon
  • 1893 Glenmorangie
  • 1936 Dom Perignon
  • 1960 Domaine Chandon 1976 Cape Mentelle
  • 1977 Newton Vineyards 1985 Cloudy Bay
  • 1993 Chopin
  • 1996 Belvedere
  • 1998 Numanthia Termes 2003 Terrazas de los Andes 2003 Cheval des Andes 2005 10 Cane

Годинники і ювелірні вироби

  • 1780 Chaumet
  • 1860 TAG Heuer
  • 1865 Zenith
  • 1865 Fred
  • 1975 Dior Watches
  • 1980 Hublot[8]

Примітки

  1. ↑ https://www.infogreffe.com/entreprise-societe/775670417-lvmh-moet-hennessy-louis-vuitton-750171B050740000.html
  2. ↑ SIRENE
  3. ↑ а б https://r.lvmh-static.com/uploads/2024/02/lvmh-comptes-consolides-2023-vf-vdef-publiee.pdf — 2024.
  4. ↑ LVMH Group. vedomosti.ru
  5. ↑ LVMH. kommersant.ru (рос.)
  6. ↑ - Офіційний сайт LVMH в Росії (рос.)
  7. ↑ История Успеха Бернара Арно. constructorus.ru (рос.)
  8. ↑ Империя LVMH. forbes.ru (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=LVMH&oldid=8218015