Спеціальна штурмова група
| 特殊急襲部隊 (Tokushu Kyūshū Butai) | |
|---|---|
| SAT | |
 Нарукавний знак підрозділу | |
| Засновано | 8 травня 1996 року |
| Країна |  Японія |
| Належність | Національне поліцейське агентство Японії (яп. 警察庁, Keisatsu-chō) |
| Вид | національна поліція |
| Тип | сили спеціального призначення (яп. 特殊部隊, Tokushu Butai) |
| Роль | штурмові дії, затримання особливо небезпечних злочинців, членів злочинних організацій та озброєних банд, звільнення заручників |
| Чисельність | 300 |
| Гарнізон/Штаб | окремі в префектурах та столичній поліції Токіо |
Медіафайли на Вікісховищі | |
SAT (абр. від англ. Special Assault Team, яп. 特殊急襲部隊 (Tokushu Kyūshū Butai), укр. Спеціальна штурмова група) — спеціальні підрозділи, що створені при всіх відділах громадської безпеки поліції префектур (яп. 都道府県警察, todōfuken-keisatsu) та контролюються Національним поліцейським агентством Японії. Основними завданнями підрозділу є затримання особливо небезпечниз злочинців, що можуть чинити збройний опір, затримання членів злочинних організацій та озброєних банд, звільнення заручників, участь в антитерористичних операціях, що проводяться Підрозділами по бородьбі з тероризмом (яп. NBCテロ対応専門部隊, NBC tero taiō senmon butai). За потреби підрозділи SAT надають силову підтримку Спеціальним слідчим групам SIT (яп. 特殊事件捜査係, Tokushu Jiken Sousa Kakari) при затриманні підозрюваних фігурантів слідства, що можуть чинити збройний опір.[1]
Міжнародна назва підрозділів SAT утворена від назви підрозділу англійською «Special Assault Team» і використовується за межами країни (наприклад для іноземних ЗМІ). Всередині Японії ці спецпідрозділи носять назву яп. 特殊部隊 (Tokushu Butai), що буквально перекладається Сили спеціального призначення і означає Загін спецпризначення, або Спеціальний підрозділ. Повна назва кожного окремого підрозділу включає в себе назву поліції префектури до якої вони належать, наприклад Спецпідрозділ Департаменту столичної поліції Токіо (яп. 警視庁特殊部隊, Keishicho Tokushu Butai).[2]
21 лютого 1968 року японець корейського походження Квон Хіро захопив 18 заручників в готелі «Фудзімія», що знаходився в містечку Хонкаване. Після 88 годин облоги і перемовин Квон був розброєний і заарештований поліціянтами переодягненими під репортерів.[3] У відповідь на цей випадок Національне поліцейське агентство створило підрозділи снайперів Спеціальний стрілецький загін (яп. 特殊銃隊, Tokushu Jūtai) та Мобільні групи швидкого реагування (яп. 機動隊, Kidō-tai).[4] Останні були укомплектовані оперативниками, що спеціально тренувалися для проведення надскладних операцій зі звільнення заручників, штурму будівель та затримання злочинців, які чинять, або можуть чинити збройний опір. Для виконання своїх завдань бійці були забезпечені спеціальним екіпіруванням з бронею, яке гарантувало захист від куль та осколково-уламкових поранень від вибуху, найкращою стрілецькою зброєю та відповідним спецобладнанням.
Після викрадення палестинськими терористами літака Lufthansa рейсу 181, що стався в жовтні 1977 року, Національне поліцейське агентство наказало Департаменту столичної поліції Токіо та поліції префектури Осаки сформувати підрозділи для антитерористичних операцій. Вже 1 листопада того ж року в Токіо було створено Спеціальну роту (яп. 特科中隊, Tokka-chūtai) у складі 6-ї Мобільної групи швидкого реагування та Роту «Нуль» (яп. 零中隊, Rei-chūtai) у складі 2-ї Мобільної групи швидкого реагування префектури Осаки.[5]
Під час створення спецрот кожна Мобільна групи швидкого реагування столичного поліцейського управління мав по шість рот (чотири основні та дві роти спеціального призначення). Тому новостворена Спеціальна рота стала сьомою ротою і отримав прізвисько «Рота шість-сім». Крім того, літом 1982 року Генеральний інспектор столичної поліції Токіо офіційно перейменував Спеціальну роту столичного поліцейського управління на SAP (абр. від англ. Special Armed Police, укр. Спеціальна озброєна поліція) та вручив їм бойовий прапор з літерою «S». Однак після цього сам підрозділ став таємним, а його назву було видалено зі списку особового складу 6-ї Мобільної групи швидкого реагування.[6]
Лише в 1995 році вперше на загал стало відомо про існування спепідрозділу SAP після їх успішної операції по звільненню заручників в захопленому терористами літака All Nippon Airways рейсу 857.[6]
1 квітня 1996 року Національне поліцейське агентство реорганізувало Роту «Нуль» 2-ї Мобільної групи швидкого реагування префектури Осаки по принципу столичного підрозділу, а також додатково створило подібні спецроти в поліцейських управліннях прифектур Хоккайдо, Тіба, Канагава, Айті та Фукуока. 8 травня тогож року було офіційно представлено нові спецпідрозділи широкому загалу вже з їх новою назвою SAT (Special Assault Team), після чого у Національному поліцейському агенстві відбулася урочиста церемонія, на якій Головний комісар Національного поліцейського агентства Комацу Такао вручив бойові прапори всім Спеціальним штурмовим групам.[7]
В 2000 році підрозділи SAT були виведені зі складу Мобільних груп швидкого реагування та підпорядковано Відділам охорони Департаментів громадської безпеки управлінь поліції всіх префектур Японії.[7]
6 вересня 2005 року SAT було створено в поліцейському управлінні префектури Окінава, а також було збільшено чисельність особового складу підрозділів в інших префектурах.[7]
Національне поліцейське агентство визначає підрозділи SAT, Мобільні групи швидкого реагування та Підрозділи по бородьбі з тероризмом, як спеціальні сили (яп. 特殊部隊,Tokushu Butai) поліції і всі вони можуть залучаться до антитерорестичних операцій.[8]
Хоча підрозділи SAT утворені в управліннях поліції префектур всі вони знаходяться під оперативним управлінням 2-го відділу Департаменту охорони громадської безпеки Національного поліцейського агенства.[9]
У момент створення підрозділ SAT столичного управління поліції нараховував 51 особу: 1 інспектор, 2 старших сержанти, 6 сержантів, 12 офіцерів та 30 рядових поліцейських. Загалом було стіорено 11 підрозділів SAT: 3 у столичному поліцейському департаменті, 2 у префектурній поліції Осаки та по одному в інших префектурах із загальною кількістю 300 осіб.[10]
Підрозділи SAT діляться на взводи по 20 осіб і мають наступну структуру:
- Командир (зазвичай старші лейтенанти або лейтенанти поліції)
- Взвод планування операцій
- Взвод придушення (штурмовий)
- Взвод снайперської підтримки
- Взвод технічної підтримки
- Взвод РХБ захисту
- Взвод кінологів
- Взвод медичної допомоги
Набір нових бійців SAT здійснюється переважно з інших спецпідрозділів поліції яп. 特殊部隊 (Tokushu Butai), або осіб які пройшли службу в Силах самооборони Японії (яп. 自衛隊, じえいたい, Jieitai). Кандидатів ретельно відбирають серед рейнджерів, рятувальників, снайперів і майстрів бойових мистецтв. Усі кандидати проходять обов'язкову медичну перевірку на відсутність хвороб, що можуть перешкоджати службі в підрозділі. Після медперевірки кандидати здають психологічні тести та проходять випробування на фізичну витривалість, що включають спаринг, стрільбу в тирі, вправи з холодною зброєю.[11]
У префектурах де знаходяться SAT розташовані навчальні заклади поліції та навчальні полігони для відпрацювання стрільб і тактик штурму. Окрім японських навчальних академій бійці SAT проводять спільні навчання з солдатами Силах самооборони Японії та іноземними партнерами. Обмін досвідом відбувається з британськими SAS, німецькими GSG 9, французькими GIGN, американськими SWAT та іншими спецпідрозділами такого типу іноземних партнерів.[12]
В 1989 році вийшла культова манга Броньована мобільна група швидкого реагування (яп. 攻殻機動隊,Koukaku Kidou Tai), яку в США, а згодом і в усьому світі, для привернення більшої уваги назвали Привид в обладунках (англ. Ghost in the Shell). В 1995 році манга отримала аніме адаптацію, а в 2017 році вийшов одноіменний фільм зі Скарлетт Йоганссон в головній ролі.
В багатокористувацькій грі Rainbow Six Siege серед оперативників є двоє членів SAT поліції префектури Айті — це оперативники Хібана та Ехо.
Окрім цього в Японії знімають значну кількість серіалів, фільмів та аніме, пишуть книжок та малюють манг присвячених яп. 特殊部隊 (Tokushu Butai), зокрема і бійцям SAT.
- ↑ 特殊急襲部隊 (SAT)
- ↑ Chapter IV. Maintenance of Public Safety and Disaster Countermeasures (PDF). Japanese National Police Agency. Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
- ↑ 【戦後７０年語り継ぐ】金嬉老事件（下） 韓国送還後に殺人未遂事件. 産経ニュース. 産経デジタル. 9 грудня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
{{cite web}}: Текст «和書» проігноровано (довідка) - ↑ 19年間「日陰者」だった特殊部隊の「涙なしには読めない秘史」（伊藤 明弘） @gendai_biz. 11 October 2017.
- ↑ 19年間「日陰者」だった特殊部隊の「涙なしには読めない秘史」（伊藤 明弘） @gendai_biz. 11 October 2017.
- ↑ а б Itō, 2004, с. 105—118.
- ↑ а б в Strike And Tactical Magazine, 2017, с. 60—61.
- ↑ 第6章第1節第2項 国際テロ対策
- ↑ «Nihon Keizai Shimbun», 29 червня 2021 року
- ↑ «Nihon Keizai Shimbun», 29 червня 2021 року
- ↑ Michelle Connolly. Japanese officers put to the test in the Sunshine State (PDF). Queensland Police. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2009. Процитовано 18 січня 2010.
- ↑ Are Japan's counterterrorism forces really ready?. 9 April 2016. Архів оригіналу за 24 січня 2021.
Спеціальна штурмова група // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)