Споживчі блага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Споживчі блага— вид економічного блага, здатність товару або послуги задовольняти потребу.

Економічні блага — це блага, що є об'єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг).

Частину необхідних для життя людини благ вона бере від природи. Це повітря, сонячні промені, джерела води, лісові ягоди й горіхи, гриби та риба, квіти і лікувальні рослини. Все це безкоштовні блага. Безкоштовні блага людина не створює, а знаходить у природі в готовому для використання вигляді. Безкоштовність таких благ відносна. Вона означає тільки те, що ці блага не є продуктом людської праці, а отримані від природи.

Проте людині треба значно більше благ, ніж природа здатна дати. Тому люди навчилися виробляти й створювати необхідні їм блага. Ті блага, які людина створює спеціально, виробляє з метою задоволення своїх потреб, називають економічними. Економічні блага виробляють на підприємствах. Прикладами економічних благ є хліб, автомобілі, телевізори, авторучки, велосипеди та ін.

Економічні блага поділяються на довготривалі та нетривалі. Довготривалими благами можна користуватися багато років, наприклад, меблями, холодильниками, автомобілями. Інші економічні блага людина використовує тільки раз. До нетривалих економічних благ належать продукти харчування, продукти нафтопереробної промисловості та ін.

Проте значно частіше в повсякденному житті ми користуємося іншою класифікацією економічних благ. Це — товари і послуги.(С.Бурда)

Структура споживчих благ[ред. | ред. код]

Свої потреби людина задовольняє за допомогою речей і послуг. Саме вони є носіями споживчих благ. Нижче наведена структура споживчих благ:

Структура споживчих благ.png
  • Товари особистого споживання безпосередньо задовольняють базові потреби (у їжі, одязі, житлі, меблях) або ж роблять життя людей змістовнішим і багатшим (особисті транспортні засоби, побутова техніка тощо).
  • Товари виробничого призначення не беруть безпосередньої участі у задоволенні потреб споживачів, але вони роблять це опосередковано, тобто стають частиною виробничих ресурсів. Це товари у вигляді сировини та матеріалів, машин та устаткування, будівель заводів і офісів, обладнання і електростанцій тощо.
  • Особисті послуги мають задовольняти потреби людини безпосередньо і спрямовуватися на кожного споживача окремо. Такі послуги людина отримує від лікаря і вчителя, адвоката і перукаря.
  • Послуги виробничого (комерційного) призначення є невід'ємною частиною сучасного виробництва. Це — інформаційне забезпечення і банківські послуги, послуги транспорту, торгівлі, страхування виробничого ризику та прибутків і засобів виробництва.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Макконел К. Р., Брю С. Л., Флін Ш. М. «Економікс» — 18-е вид. перероб. и доп.. — Москва: ИНФРА-М., 2011.
  • Єщенко П. С. «Економіка для всіх» — Київ: Вища школа., 2009. — 478 с.: іл.